Загальні принципи застосування рулонних покрівельних і гідроізоляційних матеріалів, що наплавляються, марки АКВАІЗОЛ

Технологія укладання

Введення

Зміною № 2 до ДБН В.2.6-14-97 «Конструкції будинків і споруд. Покриття будівель і споруд» Держбуд України заборонив при проектуванні і облаштуванні покрівельних килимів використання традиційних руберойдів на картонній основі з покривною масою ізоксидованого бітуму (типу РКП, РКБ та ін.), і розпорядився використовувати сучасні рулонні покрівельні та гідроізоляційні матеріали на негниючих основах з покривною масою із дистильованого бітуму, модифікованого стирол-бутадієн-стирольним каучуком (СБС) або атактичним поліпропіленом (АПП).

На українському ринку покрівельних матеріалів ці матеріали, як вітчизняного так і імпортного виробництва, класифіковані як єврорубероїд.

Ця технологічна карта поширюється на облаштування й ремонт покрівель з використанням рулонних покрівельних і гідроізоляційних матеріалів, що наплавляються, торговельних марок Акваізол і Руберіт, вироблених Заводом покрівельних матеріалів «Акваізол». Технологічна карта розроблена відповідно до діючої в Україні нормативно-технічної документації з проектування, улаштування та експлуатації покриттів будівель і споруд промислового, цивільного і сільськогосподарського призначення і може бути використана проектними та будівельними організаціями, а також експлуатаційними службами в якості допоміжного матеріалу, що враховує особливості конкретних рулонних покрівельних і гідроізоляційних матеріалів торговельних марок Акваізол і Руберіт.

При проектуванні та влаштуванні покрівель із застосуванням матеріалів Заводу «Акваізол», крім цієї технологічної карти, необхідно керуватися наступними документами:

  • • ДСТУ Б В.2.7.-101-2000 «Матеріали рулонні покрівельні та гідроізоляційні. Загальні технічні умови».
  • • ДБН В.2.6.-14-97 «Конструкції будинків і споруд. Покриття будівель і споруд» із змінами. № 2.
  • • ГОСТ 12.3.040-86 «Роботи покрівельні та гідроізоляційні. Вимоги безпеки».
  • • СНіП 111-4-80 «Техніка безпеки в будівництві».
  • • ППБ-95-86 «Правила пожежної безпеки при проведенні будівельно-монтажних робіт».

Перед укладанням матеріалу, поверхня покрівлі повинна бути повністю вирівняна і очищена. У разі наявності старого покрівельного килима, його слід видалити або провести відновлювальний ремонт. Якщо укладання виконується на бетонну поверхню або стяжку, то перед укладанням покрівельного матеріалу слід обробити бетонну поверхню або стяжку розчином праймера.

Оскільки цей розчин має малу в'язкість, то він проникає через пори поверхні, що ґрунтується, і зв'язує пил, який зазвичай залишається після очищення. Така підготовка гарантує оптимальне зчеплення (адгезію) матеріалу з основою.

Після висихання праймера можна виконувати роботу з укладання матеріалу, використовуючи газовий або рідкопаливний пальник. Перед початком укладання матеріалу слід провести його приміряння шляхом розмотування. При необхідності, слід здійснити припасування, використовуючи покрівельний ніж. Далі слід скрутити матеріал назад в рулон.

Поступово розігріваючи нижній покривний (що приклеюється) шар рулонного матеріалу, що наплавляється, з одночасним підігрівом основи (або поверхні раніше наклеєного ізоляційного шару), рулон розкочують і щільно притискають до основи.

Слід пам'ятати, що при надмірному нагріванні матеріал можна зіпсувати, тому рекомендується застосовувати насадки для пальника різної потужності, залежно від температури навколишнього повітря і товщини матеріалу. Рулонний матеріал укладається в нахлест. При цьому бічні нахлести повинні бути шириною 8 см, торцеві – від 10 см до 15 см. Для реалізації бічних нахлестів, на матеріалі з посипанням передбачена не посипана крайка уздовж усього полотна шириною 8 см. Для реалізації торцевих нахлестів буде потрібно заздалегідь видалити посипання в передбачуваному місці шляхом розігріву цієї ділянки пальником. Рекомендується після основного укладання матеріалу зробити повторне прогрівання швів, що утворилися і переконатися у їх герметичності.

1. Область застосування

1.1. Ця технологічна карта розроблена на облаштування й ремонт покрівель житлово-цивільних та промислових будівель з використанням бітумно-полімерних рулонних матеріалів Акваізол і Руберіт, вироблених за ТУ УВ.2.7.-26.8-25178147-001: 2010. «Матеріали рулонні покрівельні та гідроізоляційні, що наплавляються, ТУ». Технічні умови погоджені в установленому порядку Міністерством регіонального розвитку та будівництва України (лист № 2/15-13/6403 від 01.06.2010 р.), Державним департаментом пожежної безпеки МНС України (лист № 36/4/663 від 12.02.2010 р.), Міністерством охорони здоров'я України (Висновок санітарно-епідеміологічної експертизи від 16.03.2010 р. № 05.03.02-07/16281) і зареєстровані Держспоживстандартом України 30.08.2010 р. за № 04725906/012544.

1.2. У технологічній карті містяться вимоги до застосовуваних матеріалів, основи під покрівлю, ізоляційних шарів, викладені конструктивні рішення вузлів покрівлі, технологічні прийоми їх влаштування, представлені вимоги до якості і приймання робіт, техніки безпеки і охорони праці, вимоги до транспортування та зберігання матеріалів.

1.3. Ця карта поширюється на всі види облаштування рулонних покрівель з внутрішніми і зовнішніми водостоками. Ухили покрівель приймаються відповідно до норм проектування будинків та споруд.

1.4. Проектні та будівельно-монтажні роботи повинні виконуватися спеціалізованими організаціями, що мають відповідні ліцензії.

1.5. Технічний рівень матеріалів Акваізол і Руберіт та їх відповідність вимогам державних стандартів у будівництві підтверджені наступними документами:

  • • листом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України № 2/15-13/6403 від 01.06.2010 р., що погоджує ТУ УВ.2.7.-26.8-25178147-001:2010 за результатами науково-технічної експертизи, виконаної Технічним комітетом зі стандартизації.
  • • чинним сертифікатом відповідності ,зареєстрованим у реєстрі системи сертифікації УкрСЕПРО.
  • • гігієнічним висновком державної санітарно-гігієнічної експертизи № 05.03.02-07/16281 від 16.03.2010 р.
  • • листом Державного департаменту пожежної безпеки МНС України № 36/4/663 від 12.02.2010 р.
  • • узгодженням застосування матеріалів Акваізол на території України ГУ ДПО МВС України від 23.09.2002 р. № 12/6/3212.
  • • листом Держбуду України «Про застосування в будівництві бітумно-полімерного рулонного матеріалу Акваізол» № 572/1 від 11.10.2002 р. (у прив'язці до таблиці 4 зміна № 2 ДБН В.2.6-14-97).
  • • висновком НДІБВ Держбуду України «Про застосування в будівництві бітумно-полімерного рулонного матеріалу Акваізол № 686/10-К від 12.09.2001 р.
  • • листом Держбуду України «Про застосування матеріалу Акваізол у будівництві» № 2/5-121 від 26.02.2002 р., що рекомендує його широке застосування при проектуванні та будівництві житлово-цивільних та промислових об'єктів.

2. Вимоги до застосовуваних матеріалів

2.1. Основні характеристики та рекомендації з підбору бітумно-полімерних покрівельних і гідроізоляційних матеріалів Акваізол і Руберіт. При виборі матеріалу для влаштування або ремонту рулонної покрівлі замовник, як правило, керується економічними міркуваннями, тобто прагне вибрати більш дешеві матеріали, часто на шкоду якості і надійності покрівельного килима.

Номенклатура вироблених Заводом покрівельних і гідроізоляційних матеріалів різниться:

  • • по виду армуючої основи, склополотно або поліестер;
  • • по наявності захисного посипання (матеріали для верхнього шару), або його відсутності (матеріали для підкладкового шару та гідроізоляції);
  • • по виду захисного посипання, сланцеве або гранітне;
  • • по товщині покривної маси (наводиться довідково) – цифра в найменуванні марки матеріалу без посипання і цифра в найменуванні марки матеріалу – 1 для матеріалів з посипанням;
  • • по виду модифікатора покривної маси, АПП для матеріалів Акваізол.

СБС для матеріалів Акваізол і Акваізол Гідроізоляція, Пластомір для матеріалів Руберіт і Руберіт ЕКО.

Вид модифікатора визначає гранично низьку температуру, при якій можливе нормальне укладання і зберігання матеріалу на покрівлі із збереженням еластичності при розмотуванні рулонів, а також гранично високу температуру, при якій матеріал зберігає свої фізико-механічні властивості.

СБС-модифіковані матеріали Акваізол допускають укладання при температурі повітря до -20ºС, і зберігають фізико-механічні властивості при нагріванні до +100ºС.

АПП-модифіковані матеріали Акваізол (з посипанням) допускають укладання при температурі повітря до -10ºС, і зберігають фізико-механічні властивості при нагріванні до +115ºС, а матеріали без посипання при нагріванні до +90ºС.

Матеріали Руберіт (з посипанням) допускають укладання при температурі до- 5ºС, і зберігають фізико-механічні властивості при нагріванні до +100ºС.

Матеріали Руберіт (без посипання) допускають укладання при температурі до -5ºС, і зберігають фізико-механічні властивості при нагріванні до +90ºС.

Матеріали Руберіт ЕКО (з посипанням) допускають укладання при температурі до 0ºС, і зберігають фізико-механічні властивості при нагріванні до +90ºС.

Матеріали Руберіт ЕКО (без посипання) допускають укладання при температурі до 0ºС, і зберігають фізико-механічні властивості при нагріванні до +85ºС.

Матеріали, армовані склополотном застосовуються, як правило, на плоских дахах, або покрівлях з ухилом не більше 4%, так як склополотно не еластичне і при деформації або зсуві конструкцій такий матеріал може лопнути в напрямку цих деформацій.

Матеріали, армовані поліестером, застосовуються на покрівлях промислових будівель з арочною конструкцією ферм, наявністю примикань і розжолобків («переломів» покрівлі), вібрацій від кранових навантажень і роботи технологічного обладнання.

Не рекомендується застосовувати матеріали з гранітним посипанням на покрівлях з ухилом більше 4%, так як таке посипання менш стійке до змивання ніж сланцеве. Гарантія на матеріали з гранітним посипанням при правильному виборі матеріалу складає 10 років.

При влаштуванні нової покрівлі обов'язково виконати поґрунтування стяжки праймером. Нормативний комплект матеріалів: - підкладковий шар 2,5, верхній шар 4,0-П.

При влаштуванні покрівель без зняття старого покрівельного килима допускається застосування матеріалів - 3,5-П.

Залежно від вимог до покрівель для влаштування покрівельного килима застосовуються такі матеріали марки матеріалів Акваізол і Руберіт:

Акваізол СХ-«m», Акваізол ПЕ-«m», де «m» - маса 1 кв. м матеріалу (2,0; 2,5; 3,0) кг – бітумно-полімерний матеріал, що наплавляється, з армуючою основою зі склополотна (СХ) або поліестеру (ПЕ), призначений для влаштування підкладкового (нижнього) шару двошарового покрівельного килима і гідроізоляції елементів будівель і споруд. Покривна маса складається із дистильованого бітуму модифікованого атактичним поліпропіленом (АПП). З обох сторін матеріалу нанесена антиадгезійна поліетиленова плівка, на нижній стороні матеріалу з логотипом. Ширина полотна рулону 1 метр, довжина 15 метрів.

Акваізол АПП-СХ-«m»-П, Акваізол АПП-ПЕ-«m»-П, де «m» - маса 1 кв. м матеріалу (3,5; 4,0; 4,5) кг – бітумно-полімерний матеріал, що наплавляється, з армуючою основою зі склополотна (СХ) або поліестеру (ПЕ), призначений для верхнього шару покрівельного килима. Від механічного впливу і ультрафіолетового випромінювання верхня сторона матеріалу захищена мінеральним сланцевим посипанням. Нижня сторона матеріалу покрита антиадгезійною поліетиленовою плівкою з логотипом. Покривна маса складається із дистильованого бітуму модифікованого атактичним поліпропіленом (АПП). Ширина полотна рулону 1 метр, довжина 10 метрів.

Акваізол СБС-СХ-«m»-П, Акваізол СБС-ПЕ-«m»-П, де «m» - маса 1 кв. м матеріалу (4,0; 4,5; 5,0) кг – бітумно-полімерний матеріал, що наплавляється, з армуючою основою зі склополотна (СХ) або поліестеру (ПЕ), призначений для верхнього шару покрівельного килима. Від механічного впливу і ультрафіолетового випромінювання верхня сторона матеріалу захищена мінеральним сланцевим посипанням. Нижня сторона матеріалу покрита антиадгезійною поліетиленовою плівкою з логотипом. Покривна маса складається із дистильованого бітуму модифікованого стирол-бутадієн-стиролом (СБС). Ширина полотна рулону 1 метр, довжина 10 метрів.

Акваізол ПЕ-«m»-ГР, де «m» - маса 1 кв. м матеріалу (3,0; 3,5) – бітумно-полімерний матеріал, що наплавляється, з армуючою основою з посиленого поліестеру, призначений для влаштування гідроізоляції фундаментів будівель і споруд. Покривна маса складається із дистильованого бітуму модифікованого стирол-бутадієн-стиролом (СБС). З обох сторін матеріалу нанесена антиадгезійна поліетиленова плівка. Ширина полотна рулону 1 метр, довжина 15 метрів у матеріалі 3,0 і 10 метрів у матеріалі 3,5.

Руберіт СХ-«m», де «m» - маса 1 кв. м матеріалу (2,0; 2,5) – бітумно-полімерний матеріал, що наплавляється, з армуючою основою зі склополотна призначений для влаштування підкладкового (нижнього) шару двошарового покрівельного килима. Покривна маса складається із дистильованого бітуму модифікованого пластомірами . З обох сторін матеріалу нанесена антиадгезійна поліетиленова плівка. Ширина полотна рулону 1 метр, довжина 15 метрів.

Руберіт СХ-«m»-П, Руберіт ПЕ-«m»-П, Руберіт СХ-«m»-ПС, Руберіт ПЕ-«m»-ПС, де «m» – маса 1 кв. м матеріалу (3,5; 4,0) кг – бітумно-полімерний матеріал, що наплавляється, з армуючою основою зі склополотна (СХ) або поліестеру (ПЕ), призначений для верхнього шару покрівельного килима. Від механічного впливу і ультрафіолетового випромінювання верхня сторона матеріалу захищена мінеральним гранітним або сланцевим посипанням. Нижня сторона матеріалу покрита антиадгезійною поліетиленовою плівкою. Покривна маса складається із дистильованого бітуму модифікованого пластомірами. Ширина полотна рулону 1 метр, довжина 10 метрів.

Руберіт СХ-«m» ЕКО, де «m» - маса 1 кв. м матеріалу (2,5; 3,0) – бітумно-полімерний матеріал, що наплавляється, з армуючою основою із склополотна призначений для влаштування підкладкового (нижнього) шару двошарового покрівельного килима. Покривна маса складається із дистильованого бітуму модифікованого пластомірами. З обох сторін матеріалу нанесена антиадгезійна поліетиленова плівка. Ширина полотна рулону 1 метр, довжина 15 метрів.

Руберіт СХ-«m»-П ЕКО, Руберіт ПЕ-«m»-П ЕКО, де «m» - маса 1 м2 матеріалу (4,0) кг – бітумно-полімерний матеріал, що наплавляється, з армуючою основою зі склополотна (СХ) або поліестеру (ПЕ), призначений для верхнього шару покрівельного килима. Від механічного впливу і ультрафіолетового випромінювання верхня сторона матеріалу захищена мінеральним гранітним посипанням. Нижня сторона матеріалу покрита антиадгезійною поліетиленовою плівкою. Покривна маса складається із дистильованого бітуму модифікованого пластомірами. Ширина полотна рулону 1 м, довжина – 10 м.

2.2 Додаткові матеріали

2.2.1. Ґрунтовка бітумна «Акваізол»  (ДСТУ Б.В. 2.7.-7.9-98 пп. 8.3, 8.4, 8.7, 8.9)

Ґрунтовка бітумна «Акваізол» призначена для ґрунтування мінеральних основ під бітумно-полімерні покрівельні гідроізоляційні матеріали, що наплавляються, марок АКВАІЗОЛ і РУБЕРІТ.

Ґрунтовка бітумна «Акваізол» є розчином оксидованого бітуму в органічних розчинниках з додаванням поверхнево-активних речовин. Це однорідна рідка маса повністю готова до застосування з високою проникаючою здатністю. Стійка до атмосферних впливів після повного висихання.

Термін зберігання в закритій тарі – 1 рік.

Спосіб застосування:

  • • Бітумну ґрунтовку наносять на заздалегідь підготовлену суху, очищену основу за допомогою покрівельної щітки, пензля чи пульверизатора (після розведення уайт-спиритом).
  • • У разі появи тріщин і складок необхідна більша кількість розчину з метою отримання однорідного покриття.
  • Оптимальна температура ведення робіт від +5 до +20ºC. У холодну пору року для полегшення ведення робіт, рекомендується залишати ґрунтовку в теплому приміщенні на 1-2 доби. Не підігрівати на відкритому вогні, для очищення інструментів застосовувати уайт-спирит.
  • Расход грунтовки 0,35-0,4 кг/кв.м, в зависимости от основания.
  • Витрата ґрунтовки 0,35-0,4 кг/кв.м, залежно від основи.

2.2.2. Мастика бітумна холодна «Акваізол» (ДСІУ Б.В 2.7.-7.9-98пп. 8.3, 8.4, 8.7, 8.9)

Мастика бітумна холодна «Акваізол» служить для герметизації примикань, труб, парапетів, душників і т.п., є розчином оксидованого бітуму в органічному розчиннику з додаванням мінеральних наповнювачів. Це однорідна маса, повністю готова до вживання.

Має високу ступінь склеювання 350 Н/м.кв.

Стійка до атмосферних впливів після повного висихання.

Спосіб застосування:

  • Мастику холодну бітумну «Акваізол» наносять на заздалегідь підготовлену суху, очищену основу. Поверхні з бетонів і штукатурок повинні бути попередньо заґрунтованими бітумною ґрунтовкою «Акваізол».
  • Товщина шару мастики не повинна перевищувати 10 мм. Склеювання слід робити через 5-20 хв. після досягнення мастикою відповідної в'язкості.
  • Оптимальна температура ведення робіт від +5 до +20ºC.
  • У холодну пору року перед застосуванням рекомендується ставити упаковки з мастикою на 1-2 доби в тепле приміщення. Не підігрівати на відкритому вогні, для очищення інструментів застосовувати уайт-спирит.
  • Дотримуватися запобіжних заходів.

2.2.3 Герметики застосовуються для герметизації стиків між металевим обробленням і поверхнями елементів покрівлі. Характеристики та назви герметиків наведені в таблиці 1.

Таблиця 1
Найменування
показника
Види герметиків
Клей-герметик кремнійрганічний «Еластосил 137-181» Герметизуючий нетвердіючий матеріал «Тегерон» Мастики тіоколові будівельного призначення марок Герметизуючий нетвердіючий матеріал «Бутепрол-2М» «Гермо-бутил-2м»
АМ-05 КБ-05
Межа міцності на розрив, МПа, (кгс/кв.см), не менше 0,8 (8) 0,007 (0,07) 0,1 (1) 0,3 (3) 0,008 (0,08) 5-5,5
Відносне подовження, %, не менше 500 15 150 100 15 300-350
Життєздатність, год., не менше 0,15 - 2 2 24
Температурний інтервал застосування, oС -60...+200 -50..+70
3. Вимоги до основ під покрівельний килим

3.1. Основою під покрівлю і гідроізоляцію можуть служити:

• рівні поверхні залізобетонних несучих плит або теплоізоляції без влаштування по них вирівнюючих стяжок;
• вирівнююча стяжка з цементно-піщаного розчину і асфальтобетону, яку призначають відповідно до вимог, наведених у таблиці 2.

Стяжки з піщаного асфальтобетону не допускаються по стисливим (мінераловатним) і засипним (з керамзитового гравію і т.п.) теплоізоляційним матеріалам.

Таблиця 2.
Основа під покрівлю Найменування показників
Рівність Міцність на стиск, МПа / кг / кв. см, не менше Вологість, % Товщина, мм Відстань між температурно-усадковими швами, не більше, м
З теплоізоляційних шарів монолітного укладання на основі на основі Плавно наростаючі нерівності не більше 5 мм по висоті
цементного в'яжучого 0.6 / 6 / •• ••
бітумного в'яжучого 0.15 / 1.5 / •• •••
З цементно-піщаного розчину
по засипний теплоізоляції 10 / 100 / 5 25-30 6
по теплоізоляційним плитам або теплоізоляції монолітного укладання 5 / 50 / 5 15-20 •••
по залізобетонним плитам Перепади по висоті не більше 3 мм, біля розташованих поруч плит 5 / 50 / 5 10-15 •••
З піщаного асфальтобетону   0.8 / 8 / 2.5 15-20 4
З теплоізоляційних плит, в т.ч. зі збірною стяжкою з азбестоцементних листів товщиною 10 мм По ГОСТ або ТУ на плити По ГОСТ або ТУ на плити •• •••

 • - не вище передбаченої главою СНіП з будівельної теплотехніки;
•• - товщину теплоізоляції приймають за розрахунком;
••• - температурно-усадкові шви виконують над торцевими швами в несучих.

3.2. При покритті будівель з металевим профільованим настилом і теплоізоляційним матеріалом з горючих і важко горючих матеріалів виконується заповнення порожнин ребер настилів вогнетривкими матеріалами на відстань 250 мм від примикання настилу до стін, деформаційних швів, стінок ліхтарів, а також сторони коника або розжолобка покрівлі.

3.3. У місцях примикання покрівель до стін, шахт та інших конструктивних елементів повинні бути виконані викружки, що забезпечують плавність сполучення пересічних площин.

3.4. У стяжках повинні бути виконані температурно-усадкові шви шириною 5-10 мм. При цьому розмір карти з цементно-піщаного розчину не повинен перевищувати 6х6 м, а з асфальтобетону 3х3 м. Шви повинні розташовуватися над торцевими швами несучих плит і температурно-усадковими швами в монолітній теплоізоляції.

3.5. Всі поверхні основи із залізобетону, бетону і стяжки з цементно-піщаного розчину повинні бути ретельно просушені, знепилені, заґрунтовані. В якості ґрунтовки (праймера) використовується бітумна аніонова емульсія, готові бітумні ґрунтовки на летючих розчинниках або розчин туго плавкого бітуму в гасі, у відповідності 1:3 (див. п. 2.2.). Ґрунтовка наноситься на поверхню за допомогою пензля, валика або методом розпилення. Просохла після поґрунтування основа готова до початку облаштування.

4. Вимоги до ізоляційних шарів

4.1. Конструкція покрівельного килима залежить від ухилу і типу покриття (див. рис. 1). У новому покритті або при його реконструкції (при капітальному ремонті з заміною теплоізоляції) покрівельний килим виконують з двох шарів АКВАІЗОЛУ, причому для верхнього шару застосовують матеріал з грубозернистим посипанням. На експлуатованих покриттях (дахах-терасах) гідроізоляцію виконують з двох шарів АКВАІЗОЛУ, що мають захисну плівку з обох сторін і армуючу основу з поліестеру. Примітка: допускається влаштування гідроізоляції в один шар на покрівлях невисокого ступеня відповідальності.

4.2. При ремонті існуючої (старої) покрівлі без заміни теплоізоляції покрівельний килим виконують з двох шарів АКВАІЗОЛУ або РУБЕРІТА. При цьому доцільність збереження теплоізоляції встановлюють при детальному обстеженні захисної частини покриття (при необхідності з відбором проб шарів для визначення їх стану, в т.ч. вологості теплоізоляції). Примітка: ремонт покрівельного килима може бути виконаний з одного шару АКВАІЗОЛУ або РУБЕРІТА з армуючою основою зі склополотна або поліестеру залежно від стану «старої» покрівлі, який визначається в процесі її обстеження.

4.3. При влаштуванні верхнього шару покрівельного килима допускається комбіноване використання матеріалів з армуючою основою як з поліестеру, так і зі склополотна. При цьому матеріал на склополотні використовується тільки на плоских ділянках, що не містять деформаційних швів і виключають можливість зміщення опорної основи.

4.4. При виборі марки АКВАІЗОЛУ залежно від модифікатора бітумного в'яжучого слід враховувати, що діапазон термостабільності СБС-модифікованих матеріалів в порівнянні з АПП-модифікованими зміщений у бік більш низьких температур. Покрівельні роботи в зимовий період слід виконувати із застосуванням СБС-модифікованих матеріалів. АПП-модифіковані матеріали слід використовувати на покрівлях (ділянках покрівель) з ухилами більше 15%, схильних до підвищеного впливу сонячного випромінювання.

4.5. У місцях перепадів висот покрівель, примикання ізоляційних шарів до парапетів, стін, бортів ліхтарів, в місцях пропуску труб та ін. передбачають додаткові ізоляційні шари з тих самих матеріалів, з яких виконують основні ізоляційні шари.

4.6. Поряд з вимогами пунктів 2.18а, 2.18б, 2.18в, 2.18г і 2.18д, том 1, розд. 2, підрозділ «Проектування покрівельних килимів» (за текстом зміна № 2 до ДБН В.2.6-14-97), кількість шарів і марки матеріалу АКВАІЗОЛ рекомендується застосовувати відповідно з даними таблиці 3.

Таблиця 3.  Одношарові покрівлі
Ухили 0 + 2,5% 2,5% + 15% 15% + 25%
Термін служби
До 30 років АКВАІЗОЛ СБС (АПП)-ПЕ-4,5П АКВАІЗОЛ СБС (АПП)-ПЕ-4,0П
Від 30 до 50 АКВАІЗОЛ СБС (АПП)-ПЕ-5,0П АКВАІЗОЛ СБС (АПП)-ПЕ-4,5П
Більше 50 років

Двошарові покрівлі

Ухили 0 + 2,5% 2,5% + 15% 15% + 25%
Термін служби
До 30 років Верхній шар АКВАІЗОЛ АПП (СБС)-ПЕ-4,0П АКВАІЗОЛ АПП (СБС)-ПЕ-4,0П АКВАІЗОЛ АПП (СБС)-ПЕ-3,5П
Нижній шар АКВАІЗОЛ СХ-2,5 АКВАІЗОЛ СХ-2,5 АКВАІЗОЛ СХ-2,5
Від 30 до 50 років Верхній шар АКВАІЗОЛ АПП (СБС)-ПЕ-4,0П АКВАІЗОЛ АПП (СБС)-ПЕ-4,0П АКВАІЗОЛ АПП (СБС)-ПЕ-4,0П
Нижній шар АКВАІЗОЛ СХ-3,0 АКВАІЗОЛ СХ-3,0 АКВАІЗОЛ СХ-3,0
Більше 50 років Верхній шар АКВАІЗОЛ АПП (СБС)-ПЕ-4,5П АКВАІЗОЛ АПП (СБС)-ПЕ-4,5П АКВАІЗОЛ АПП (СБС)-ПЕ-4,0П
Нижній шар АКВАІЗОЛ СХ-3,0 АКВАІЗОЛ СХ-3,0 АКВАІЗОЛ СХ-2,5

Примітка: в таблиці наведені матеріали мінімально допустимої щільності.

5. Облаштування покрівлі технологія, організація, конструктивні рішення

5.1. Підготовчі та перевірочні роботи

 5.1.1. До початку облаштування покрівлі повинні бути виконані і прийняті: всі будівельно-монтажні роботи, включаючи замонолічування швів між збірними залізобетонними плитами, установку водостічних воронок, компенсаторів деформаційних швів, патрубків (або стаканів) для пропуску інженерного обладнання, анкерних болтів, антисептованих дерев'яних брусків (або рейок) для закріплення ізоляційних шарів і захисних фартухів; шари паро-теплоізоляції, вирівнюючі стяжки. На покритті будівель з металевим профільованим настилом теплоізоляційним матеріалом з горючих і важко горючих матеріалів порожнечі ребер настилів у місцях примикань настилу до стін, деформаційних швів, стінок ліхтарів, а також з кожного боку коника покрівлі та розжолобку повинні бути заповнені вогнетривкими матеріалами на довжину 250 мм. Після прийняття перерахованих робіт повинна бути проведена контрольна перевірка ухилів і рівності основи під покрівлю на всіх поверхнях, включаючи карнизні ділянки покрівель.

5.1.2. Перевірочні роботи повинні включати:

• дотримання проектних ухилів від вододілу та інших вищих позначок скату покрівлі, до найнижчих – водостічних воронок. Для цього слід встановити нівелір між вододілом і водостічною лійкою та за допомогою рейки визначити їх позначки. Ухили визначаються відношенням перевищення відміток воронок над точками на вододілі до відстані між точками, що заміряються. Якщо виявиться, що ухили основи або контрухили (зворотні ухили) менші за проектні, необхідно виправити стяжку, довівши всі відмітки до проектних значень;
• перевірку рівності всієї поверхні основи, що виконується шляхом натягу шнура між точками вододілу і низькою точкою біля воронки, або фугованою триметровою рейкою, що прикладається до поверхні стяжки вздовж і поперек скату; при цьому просвіт між поверхнею основи і рейкою не повинен перевищувати 5 мм.

5.2. Облаштування ізоляційних шарів

5.2.1. Облаштування покрівельного килима необхідно виконувати в такій технологічній послідовності:

  • обклеювання воронок внутрішніх водостоків з додатковим шаром;
• обклеювання розжолобків і карнизних ділянок покрівель додатковим шаром;
• наклеювання шарів основного покрівельного килима;
• обклеювання примикань до вертикальних конструкцій додатковими шарами.

Кількість наклеюваних шарів і марка Акваізолу підбираються у відповідності з даними табл. 3 п. 4.

Рис. 1. Загальні конструктивні рішення покрівельного килима

Загальні конструктивні рішення покрівельного килима Обов'язкові елементи:

  • 1 - несучі елементи (плити покриття, профнастил);
  • 3 - пароізоляційний шар;
  • 6 - теплоізоляційний шар;
  • 8 - вентиляційна (що осушує) система - повітряний прошарок у поєднанні з продухами і каналами;
  • 9 - покрівельний килим;
  • 10, 11, 12 - захисні шари.

Додаткові елементи:

  • 2 - вирівнюючий шар;
  • 4 - розділяючі шари (шари «ковзання»);
  • 5 - похилоутворюючий шар;
  • 7 - вирівнююча стяжка.

5.2.2. Приклеювання Акваізолу здійснюється шляхом розігріву (розплавлення) шару покривної маси пальниками, які працюють на зрідженому газі пропан - бутані або рідкому паливі.

Технологічні прийоми наклеювання Акваізолу виконують у наступній послідовності:

• на підготовлену основу розкочують 5-7 рулонів у 2 ряди з метою уточнення напрямку і нахлесту, потім назад скочують у рулони (при значному охолодженні полотнищ в зимовий період ці операції виконують при легкому підігріванні ручним пальником зовнішньої поверхні рулону).
• спочатку до основи приклеюють кінець полотна, розігріваючи покривний матеріал і основу ручним пальником. Основне полотно приклеюють при поступовому розкочуванні рулону, щільно притискаючи його до основи. Одночасно роблять ущільнення нахлестів. Накочення рулону в місцях нахлестів здійснюється катком.

5.2.3. Для приклеювання полотна покрівельник запалює пальник і оплавляє нижню поверхню скручений рулону, тримаючи стакан пальника на відстані 10-20 см від рулону. При цьому підплавлювати покривний шар необхідно обережно. Зайвий розігрів неприпустимий, оскільки це може призвести до перепалу, розплавлення покривного шару з лицьового боку полотнища.

Слід особливо уважно стежити за синхронністю розплавлення покривного шару і розкочуванням рулону. Швидкість руху визначається часом, необхідним для початку розплавлення покривного шару рулону, який приклеюється, що оцінюється візуально за початком утворення валика розплавленої мастики.

Не можна допускати витікання мастики з-під рулону більш ніж на 5 мм. Більше витікання свідчить про перегрів матеріалу і втрати якості мастики (згоряння і випаровування легких масел).

Рис. 2. Встановлення водоприймальної воронки

Встановлення водоприймальної воронки

  • 1 - збірна залізобетонна плита покриття;
  • 2 - пароізоляція (за розрахунком);
  • 3 - теплоізоляція;
  • 4 - вирівнююча стяжка;
  • 5 - основний покрівельний килим;
  • 6 - додатковий шар покрівельного килима;
  • 7 - грубозернисте посипання верхнього шару рулонного матеріалу, що наплавляється;
  • 8 - ковпак водоприймальної воронки;
  • 9 - легкий бетон вирівнюючого шару розжолобка;
  • 10 - водоприймальна чаша;
  • 11 - ущільнювач.

 Ознакою нормального приклеювання є відсутність почорніння і бульбашок на верхній стороні наклеюваного полотнища.

5.2.4. При наклеюванні покрівельного килима необхідно дотримуватися наступної величини нахлесту полотнищ залежно від ухилу покрівлі: при ухилі до 5% нахлест полотнищ повинен бути у всіх шарах щонайменше 100 мм по довжині і ширині полотнищ; при ухилі більше 5% в нижніх шарах щонайменше 70 мм, а у верхньому шарі не менше 100 мм.

5.2.5. Для розкочування рулону можливе застосування захват-розкочувача, що має Г-подібну форму з розмірами плечей по 1000 мм, виготовленого з металевої трубки діаметром не більше 15 мм.

Шпиндель пристрою, що розкочує, закріплюють у внутрішньому отворі рулону і надягають рогач на цапфи шпинделя.

5.2.6. Воронки внутрішніх водостоків повинні бути встановлені згідно з проектом в понижених місцях з кріпленням їх до конструкцій будівлі.

У місцях пропуску через покрівлю воронок внутрішнього водостоку шари основного і додаткового покрівельного килима повинні заходити в водоприймальну чашу, притискний фланець якої притягують до чаші воронки гайками, а чашу воронки кріплять до плит покриття затискними хомутами з ущільненням з гуми (рис.2).

5.2.7. Оброблення воронок внутрішніх водостоків необхідно починати після очищення основи воронок від сміття і пилу і, при необхідності, просушування.

5.2.8. Склосітку для обклеювання воронок заздалегідь заготовляють у вигляді косинок 1х1 м. Наклавши підготовлене полотно на воронку покрівельник в центрі над воронкою робить хрестоподібний надріз, потім приклеює косинку на водоприймальну чашу бітумно-полімерної мастикою.

5.2.9. Розжолобок в покрівлях з ухилом 2,5% і більше відсотків обклеюють двома додатковими шарами. Наклеювання додаткових шарів виконується в напрямку від воронки до вододілу окремими полотнищами без посипання, які повинні бути заведені на поверхню скату на 750 мм (від лінії перегину). Поверхню полотнища спочатку насухо приміряють за місцем, потім одну половину полотнища відгинають уздовж поздовжньої осі розжолобку і за допомогою пальника щільно приклеюють до основи. Слідом за першою половиною полотнища таким же способом виконують наклеювання другої половини (рис. 4).

Коник покрівлі (при ухилі > 3%) підсилюють двома додатковими шарами покрівельного матеріалу на ширину 150-250 мм з кожного боку (рис. 3) від поздовжньої осі коника.

Рис. 3. Коник покрівлі

Коник покрівлі
  • 1 - збірна залізобетонна плита покриття;
  • 2 - пароізоляція;
  • 3 - теплоізоляція;
  • 4 - цементно-піщана стяжка;
  • 5 - основний покрівельний килим;
  • 6 - грубозернисте посипання верхнього шару рулонного матеріалу, що наплавляється;
  • 7 - додаткові шари покрівельного матеріалу.

Рис. 4. Розжолобок покрівлі

Розжолобок покрівлі
  • 1 - збірна залізобетонна плита покриття;
  • 2 - пароізоляція;
  • 3 - теплоізоляція;
  • 4 - цементно-піщана стяжка;
  • 5 - додаткові шари покрівельного матеріалу;
  • 6 - основний покрівельний килим;
  • 7 - грубозернисте посипання верхнього шару рулонного матеріалу;
  • 8 – воронка внутреннего водостока.








8 - воронка внутрішнього водостоку.

5.2.10. Карнизні ділянки покрівлі при зовнішньому водовідведенні посилюють одним шаром Акваізолу шириною 400 мм.

5.2.11. У місцях перепадів висот покрівель, в місцях примикань покрівельних шарів до вертикальних поверхонь (парапетів, бортів ліхтарів, в місцях пропуску труб та ін.) передбачають два додаткових шари з тих же матеріалів, з яких виконують основні покрівельні шари. При наклеюванні основного килима при підході до вертикальних поверхонь всі основні шари укладають на похилі бортики до вертикальної поверхні. При цьому якщо верхній шар виконується з матеріалу з посипанням, то при наклеюванні матеріал з посипанням не доводиться до вертикальної поверхні на 250 мм і до нього приклеюється матеріал без посипання.

5.2.12. У місцях примикання до вертикальних поверхонь покрівельні рулонні матеріали наклеюють полотнищами довжиною 2 ... 2,5 м. Наклеювання полотнищ з Акваізолу на вертикальні поверхні виконують знизу вгору.

Верхні краї додаткових покрівельних шарів повинні бути закріплені. Одночасно кріплять фартухи з оцинкованої сталі для захисту цих шарів від механічних пошкоджень і атмосферних впливів на покрівлю.

5.2.13. У місцях примикання покрівлі до парапетів заввишки до 450 мм шари додаткового килима заводять на верхню грань парапету, потім примикання обробляють оцинкованою покрівельною сталлю, яку закріплюють за допомогою милиць. При зниженому розташуванні парапетних стінових панелей (при висоті парапету не більше 200 мм) похилий перехідний бортик влаштовують з бетону до верху панелей (рис. 5б).

При облаштуванні покрівлі з підвищеним розташуванням верхньої частини парапетних панелей (більше 450 мм) захисний фартух з покрівельним килимом закріплюють пристрілюванням дюбелями, а обробку верхньої частини парапету виконують з покрівельної сталі, що закріплюється милицями або з парапетних плиток, шви між якими герметизують (рис. 5а).

Рис. 5. Облаштування примикання покрівлі до парапету

У місцях перепадів висот покрівель та примикань покрівельних шарів до вертикальних поверхонь передбачають два додаткові шари з тих же матеріалів, з яких виконують основні покрівельні шари. При наклеюванні основного килима, при підході до вертикальних поверхонь, всі основні шари укладають на похилі бортики до вертикальної поверхні. При цьому якщо верхній шар виконується з матеріалу з посипанням, то при наклеюванні матеріал з посипанням не доводиться до вертикальної поверхні на 250 мм і до нього приклеюється матеріал без посипання. У місцях примикання до вертикальних поверхонь покрівельні рулонні матеріали наклеюють полотнищами довжиною від 2-2,5 м. Наклеювання полотнищ на вертикальні поверхні виконують знизу вгору. Верхні краї додаткових покрівельних шарів повинні бути закріплені.

Заввишки більше 450 мм

При облаштуванні покрівлі з підвищеним розташуванням верхньої частини парапетних панелей (більше 450 мм) захисний фартух з покрівельним килимом закріплюють пристрілюванням дюбелями, а обробку верхньої частини парапету виконують з покрівельної сталі, що закріплюється милицями або з парапетних плиток, шви між якими герметизують бітумною мастикою Акваізол.

Заввишки більше 450 мм

1 - збірна залізобетонна плита покриття;
2 - пароізоляція;
3 - теплоізоляція;
4 - цементно-піщана стяжка;
5 - нижній шар основного покрівельного килима;
6 - верхній шар основного покрівельного килима;
7 - грубозернисте посипання;
8,9 - додаткові шари покрівельного матеріалу;
10 - оцинкована покрівельна сталь;
11 - дюбелі;
12 - герметизуюча мастика;
13 - милиці;
14 - стіна.

Висотою до 450 мм

У місцях примикання покрівлі до парапетів заввишки до 450 мм шари додаткового килима заводять на верхню грань парапету, потім примикання обробляють оцинкованою покрівельною сталлю, яку закріплюють за допомогою милиць. При зниженому розташуванні парапетних стінових панелей (при висоті парапету не більше 200 мм) похилий перехідний бортик влаштовують з бетону до верху панелей.

Висотою до 450 мм
  • 1 - збірна залізобетонна плита покриття;
  • 2 - пароізоляція;
  • 3 - теплоізоляція;
  • 4 - цементно-піщана стяжка;
  • 5 - нижній шар основного покрівельного килима;
  • 6 - верхній шар основного покрівельного килима;
  • 7 - грубозернисте посипання;
  • 8 - оцинкована покрівельна сталь;
  • 9 - дюбелі;
  • 10 - милиці;
  • 11 - стіна.

5.2.14. Розкладка та розкрій полотнищ Акваізолу при влаштуванні основного і додаткового покрівельного килима в кутку парапету і на поверхні зовнішнього кута  (рис. 6-8).

Рис. 6. Розкладка та розкрій Акваізолу при влаштуванні додаткового килима в кутку парапету

Розкладка та розкрій Акваізолу при влаштуванні додаткового килима в кутку парапету

  • 1 - парапет;
  • 2 - основний покрівельний килим;
  • 3 - перехідний похилий бортик;
  • 4 - нижній шар додаткового килима;
  • 5 - верхній шар додаткового килима з посипанням.

Рис. 7. Розкладка та розкрій Акваізолу (а - нижнього шару, б - верхнього) при влаштуванні основного покрівельного килима в кутку парапету

Раскладка и раскрой Акваизола

  • 1 - парапет;
  • 2 - нижній шар килима;
  • 3 - нахлест полотнищ нижнього шару;
  • 4 - похилий перехідною бортик;
  • 5 - верхній шар килима з крупнозернистою посипкою;
  • 6 - нахлест полотнищ верхнього шару.

Рис. 8. Розкладка та розкрій Акваізолу при влаштуванні покрівельного килима (а, б - основного шару, в, г - додаткового) на поверхні зовнішнього кута

Розкладка та розкрій Акваізолу

  • 1 - стіна (вентшахти);
  • 2 - нижній шар основного килима;
  • 3 - верхній шар килима з крупнозернистим посипанням;
  • 4 - похилий перехідний бортик;
  • 5 - основний покрівельний килим;
  • 6 - нижній шар додаткового килима;
  • 7 - верхній шар з крупнозернистим посипанням додаткового килима.

5.2.15. У примиканнях покрівлі до обштукатуреної та поґрунтованої поверхні з кам'яної (цегельної) кладки покрівельний килим заводять в штробу, захисний фартух з оцинкованої сталі закріплюють дерев'яними рейками і прибивають оцинкованими цвяхами до закладних рейок. Місце кріплення фартуха захищають герметизуючою мастикою.

У примиканнях покрівлі до бетонних (поґрунтованих) поверхонь покрівельний килим із захисним фартухом закріплюють методом пристрілювання металевої планки розміром 2х40 мм дюбелями, відстань між якими становить 600 мм. Окремі заготовки при влаштуванні захисних фартухів з'єднують між собою одинарним лежачим фальцем.

Нижній край захисних фартухів заводять на похилі перехідні бортики, а верхній край захисного фартуха відгинають на притискну планку; шов між планкою і бетонною поверхнею зашпаровують герметизуючою мастикою.

5.2.16. Місця пропуску через покрівлю труб виконують із застосуванням сталевих патрубків з фланцем (або з/б) і герметизацією покрівлі в цьому місці (рис. 9).

Рис. 9. Пропуск труб через покрівлю із застосуванням сталевих патрубків з фланцем

Пропуск труб через покрівлю із застосуванням сталевих патрубків з фланцем

  • 1 - збірна залізобетонна плита перекриття;
  • 2 - пароізоляція;
  • 3 - теплоізоляція;
  • 4 - вирівнююча стяжка;
  • 5 - основний покрівельний килим;
  • 6 - грубозернисте посипання верхнього шару покрівельного килима;
  • 7 - рамка з кутика;
  • 8 - парасолька;
  • 9 - хомут;
  • 10 - труба;
  • 11 - патрубок з фланцем;
  • 12 - противага з гравію;
  • 13 - запобіжний (фільтруючий) шар з синтетичного полотна;
  • 14 - точкове приклеювання теплоізоляції;
  • 15 - ґрунтовка;
  • 16 - легкий бетон;
  • 17 - нетвердіючий герметик.

Місця пропуску анкерів також підсилюють герметиком, що не твердіє. Види рекомендованих герметиків наведено в табл. 1. Для цього встановлюють рамку з кутиків (яка обмежує розтікання мастики), а простір між рамкою і патрубком або анкером заповнюють мастикою (рис. 10).

Рис. 10. Місце пропуску анкерів через покрівлю

Место пропуска анкеров через кровлю

  • 1 - збірна залізобетонна плита перекриття;
  • 2 - пароізоляція;
  • 3 - теплоізоляція;
  • 4 - вирівнююча стяжка;
  • 5 - основний покрівельний килим;
  • 6 - грубозернисте посипання верхнього шару матеріалу;
  • 7 - рамка з кутика;
  • 8 - герметик, що не твердіє;
  • 9 - анкер.

Види рекомендованих герметиків і їх властивості наведені в таблиці 3.

Труба при нагріванні і охолодженні повинна ковзати всередині патрубка з фланцем. Місця пропуску патрубків посилюють герметизуючою мастикою, що заливається в спеціальну металеву рамку.

5.2.17. В деформаційних швах (рис. 11) металеві компенсатори виконують паро-ізолюючу і несучу функції. На компенсатор наклеюють еластичний утеплювач з мінеральної вати і на нього укладають викружку з оцинкованої сталі, кромки якої впираються на основу під покрівлю, потім на викружку укладають насухо шар рулонного матеріалу посипанням вниз і виконують інші шари покрівлі.

Рис. 11. Покрівельний деформаційний шов

Покрівельний деформаційний шов

  • 1 - збірна залізобетонна плита перекриття;
  • 2 - пароізоляція;
  • 3 - теплоізоляція;
  • 4 - вирівнююча стяжка;
  • 5 - основний покрівельний килим;
  • 6 - Акваізол, укладений насухо;
  • 7 - склотканина;
  • 8 - оцинкована покрівельна сталь;
  • 9 - компенсатор;
  • 10 - утеплювач (мінеральна вата);
  • 11 - бортик з легкого бетону.

5.2.18. У покрівлях, де проектується укладання покрівельного килима без приклеювання до основи, необхідно покрівельний килим закріпити механічним способом (рис. 12).

Рис. 12. Укладання покрівельного килима без приклеювання до основи механічним способом

Укладання покрівельного килима без приклеювання до основи механічним способом

  • 1 - перехідний похилий бортик;
  • 2 - лінія вододілу;
  • 3 - основа під покрівлю;
  • 4 - нижній шар покрівлі;
  • 5 - шайби з дюбелями;
  • 6 - наклеювання швів в місцях нахлесту;
  • 7 - верхній шар покрівельного килима.

На підготовлену основу під покрівельний килим (при такому рішенні основа не покривається праймером) розкочують рулон уздовж лінії вододілу і закріплюють його шурупами, які угвинчуються в дюбеля. Під головку шурупів підкладають шайби. Полотнище уздовж лінії вододілу закріплюють шурупами з обох сторін. Потім розкочують другий рулон, приміряють до першого так, щоб забезпечити рівномірний нахлест кромки другого рулону на перший не менше 100 мм, газовим пальником методом підплавлення приклеюють кромку другого до кромки з шурупами першого.

Після цього дюбелями, шурупами з шайбами закріплюється вільна кромка другого полотнища. Верхній (другий) шар матеріалу приклеюють суцільно таким чином, щоб він перекривав поздовжні і поперечні шви нижчого шару.

5.2.19. Роботу із влаштування покрівлі з Акваізолу і Руберіту виконує бригада покрівельників, що складається з 4-х чоловік.

Для розрахунку трудовитрат і витрати матеріалів слід користуватися даними п. 5.4.

Всі наведені дані носять довідковий характер.

5.2.20. Подачу матеріалів до місця виробництва робіт виконують з використанням будівельно-монтажних кранів, підйомників або інших механізмів (дахових кранів). Розвезення матеріалу з захватки або секції виконується за допомогою візка. Зберігання матеріалів на складі здійснюється в контейнерах або стоякових піддонах. Матеріал зберігається вертикально.

5.3. Відновлення пошкодженого покрівельного килима

5.3.1. Ремонт існуючого покрівельного покриття:

  • - існуюче покрівельне покриття очищають від залишків зруйнованих шарів, пилу та інших забруднень;
  • - місця механічних пошкоджень і тріщини зашпакльовують бітумною мастикою або заварюють газовим пальником;
  • - здуття на покрівельному покритті хрестоподібно розрізають покрівельним ножем і відгинають в сторони, розкриті поверхні покрівельного покриття ретельно очищають і просушують, потім відігнуті частини покрівлі наклеюють бітумною мастикою на колишнє місце;
  • - ремонт пошкоджених ділянок покрівельного покриття може виконуватися вогневим методом прогрівання існуючих шарів руберойду і заварювання дефектів, при наявності в зовнішньому шарі не менше 2 кг/кв. м бітумного в'яжучого, для цього пошкоджене місце прогрівають по периметру, а після розплавлення бітумного в'яжучого, шар руберойду пригладжують лопаткою до місця пошкодження, поступово заповнюючи пошкоджене місце розплавленої масою.

5.3.2. Сушіння основи:

Для можливості виходу вологи з-під існуючого покрівельного покриття рекомендується пробивати в покрівельному килимі 4-6 отворів на 1 кв. м, до самої основи покрівлі.

5.3.3. Сушіння утеплювача:

За наявності вологи в утеплювачі, покрівельні вентилятори (флюгарки) встановлюються прямо на основу, що забезпечує провітрювання шару утеплювача, для цього слід вирізати отвори в існуючому покрівельному покритті і утеплювачі діаметром трохи більшим діаметра вхідного отвору флюгарки;

5.3.4. Ґрунтування існуючого покрівельного покриття:

На суху, чисту і відремонтовану основу за допомогою щітки або валика наноситься тонкий шар бітумної ґрунтовки, це необхідно для поліпшення адгезії нового покриття до існуючого покрівельного покриття;

Витрата матеріалу: близько 0,2 - 0,6 кг на 1 кв. м покрівлі.

5.3.5. Облаштування вентильованого шару:

• на висохлу після ґрунтування основу укладається перфорований руберойд, призначений для вирівнювання тисків та запобігання виникнення здуття під новим покрівельним покриттям. Укладання перфорованого руберойду виконується без приклеювання, з нахлестом 2-3 см;

• перфорований руберойд укладають відступаючи від країв і виступаючих елементів покрівлі на відстань 50 см;

• перфорований руберойд не укладають у водостічних жолобах.

5.3.6. Установка покрівельних вентиляторів (флюгарок):

• вентилятори покрівлі встановлюють на шар з перфорованого руберойду;

• вентилятори покрівлі встановлюються на найвищих точках покрівлі, з розрахунку 1 шт. на 40-60 кв. м поверхні покрівлі (див. рис. 12);

Рис. 13. Покрівельний вентилятор

Покрівельний вентилятор

  • 1 - збірна залізобетонна плита перекриття;
  • 2 - пароізоляція;
  • 3 - теплоізоляція;
  • 4 - вирівнююча стяжка;
  • 5 - підкладковий шар;
  • 6 - верхній шар матеріалу з посипанням;
  • 7 - герметизуюча мастика;
  • 8 - покрівельний вентилятор.

- вентилятори покрівлі не слід встановлювати біля стічних жолобів і країв покрівлі;

- покрівельне покриття ретельно нагрівається і притискається до «коміра» вентилятора, місце з'єднання покрівельного матеріалу з вентилятором можна додатково ущільнити використовуючи розігріту бітумну масу зняту з обрізків покрівельного матеріалу.

5.3.7. Облаштування верхнього шару покрівельного покриття: для влаштування верхнього шару слід застосовувати АПП і СБС модифіковані матеріали Акваізол з армуючою основою з поліестеру або склополотна.

5.4. Розрахунок трудовитрат і витрати матеріалів

Таблиця 4.

Розрахунки наведено довідково.

Найменування ресурсів Облаштування покрівель в один шар Р8-52-1 Облаштування примикань заввишки 400 мм до бет. ст. Р8-53-2 Облаштування покрівель в два шари Р8-32-3 Ремонт покрівель в один шар Р8-48-1 Ремонт примикань заввишки 400 мм до бетонних стін Р8-47-2 Ремонт покрівель в один шар по існ. фарб. з додат. шаром 30 кв. м Р8-17-1
Витрати праці робітників-будівельників, чол.г 29,06 101,51 30,08 44,67 76,57 50,47
Середній розряд робітників- будівельників 3,8 3,8 3,8 3,8 3,8 3,8
Середній розряд робітників-будівельників, м3 9,0 9,0 18,0 9,0 9,0 12,0
Ґрунтовка бітумна «Акваізол», т 0,0315 0,031 0,0315 0,042 0,033 0,04
Матеріал АКВАІЗОЛ або РУБЕРІТ, м2 115,0 118,0 228,0 132,0 118,0 170,0
Витрати праці машиністів, чол.г 0,7866 0,5436 0,5436 0,7866 0,5766 0,7962
Автомобілі вантажні, до 3 т, маш.г 0,26 0,14 0,336 0,26 0,15 0,13
Кран переносний, маш.г 0,45 0,36 0,54 0,45 0,38 0,62
Пальник газополуменевий, маш.г 3,8 3,8 11,38 3,8 3,88 11,38
Дюбеля круглі 2,5х40 мм, т ---- 0,0016 ---- ---- 0,017 ----
Розчин цементний М150, м3 ---- 1,05 ---- 0,03 0,2 ----
Мастика бітумна холодна «Акваізол», т ---- 0,0067 ---- ---- 0,00067 ----
Бензин розчинник, т ---- 0,01 ---- 0,012 0,01 ----
Перфоратори електричні, маш.г ---- 23,5 ---- ---- ---- ----

5.5 Требования к качеству, сдача и приемка работ

5.5.1. У процесі підготовки і виконання покрівельних робіт перевіряють: якість Акваізолу, яка повинна відповідати вимогам ТУ У В.2.7-26.8-25178147-001: 2010 «Матеріали покрівельні та гідроізоляційні, що наплавляються. ТУ»; готовність окремих конструктивних елементів покриття для виконання покрівельних робіт; правильність виконання всіх примикань до виступаючих конструкцій; відповідність числа шарів покрівельного килима вимогам проекту.

5.5.2. Приймання покрівлі повинне супроводжуватися ретельним оглядом її поверхні, особливо у воронок, водовідвідних лотків, в розжолобках і місцях примикань до виступаючих конструкцій над дахом. Виконана рулонна покрівля повинна задовольняти наступним вимогам: мати задані ухили; не мати місцевих зворотних ухилів, де може затримуватися вода; покрівельний килим повинен бути надійно приклеєний до основи, не розшаровуватися і не мати бульбашок, западин. Виявлені при огляді покрівлі виробничі дефекти повинні бути виправлені до здачі будівель або споруд в експлуатацію.

5.5.3. Приймання готової покрівлі повинне бути оформлене актом з оцінкою якості робіт. При прийманні виконаних робіт підлягає засвідченню актами прихованих робіт: примикання покрівлі до водоприймальних воронок; примикання покрівлі до виступаючих частин вентшахти, антен, розтяжок, стійок, парапетів; влаштування шарів покрівельного килима пошарово.

5.5.4. Укладений покрівельний килим повинен відповідати наступним вимогам:

  • - відхилення величини фактичного ухилу від проектного не повинне перевищувати 0,5% і не мати зворотних ухилів;
  • - з поверхні покрівель повинне здійснюватися повне відведення води по зовнішнім або внутрішнім водостокам;
  • - міцного приклеювання рулонних матеріалів, що перевіряється повільним відривом одного шару від іншого (розрив повинен відбуватися за Акваізолом – відшарування Акваізолу від основи не допускається);
  • - наявності вільних і тих, що повністю пропускають воду з покрівлі, водовідвідних систем (воронок, стояків).

Водонепроникність покрівельного килима на плоских дахах слід перевіряти після сильного дощу, або танення снігу, або при позитивній температурі заливанням водою. Виявлені при огляді покрівлі виробничі дефекти і відхилення від проекту повинні бути виправлені до здачі будівлі або споруди в експлуатацію.

5.5.5. Після закінчення всіх покрівельних робіт необхідно виконати вимоги екологічної чистоти: всі залишки мастикових грудок, обрізків рулонних матеріалів повинні бути ретельно упаковані, укладені в ємності, контейнери і спущені з покрівлі за допомогою механізованих засобів (дахові крани, підйомники, лебідки і т.д.), потім вивезені у спеціально відведені зони.

Перелік і методи контрольованих параметрів наведено в табл. 5.

Таблиця 5.

Код Найменування процесів і конструкцій, які підлягають контролю class="table-title-p"Технічні характеристики оцінки якості Предмет контролю Спосіб контролю та інструмент Час проведення контролю Відповідальний за контроль
1 2 3 4 5 6 7
1. Температура в зоні контакту з шаром матеріалу, що розплавляється, при наклеюванні 160°С, допустиме відхилення +20°С Правильність влаштування покрівлі Термометр У процесі роботи Будівельний майстер
2. Спосіб наклеювання полотнища матеріалу (перпендикулярно и у напрямку стоку води) При ухилі до 15%-перпендикулярно, понад 15% - у напрямку стоку води - Візуальний У процесі роботи Те саме
3. Величина нахлесту у стику одного полотнища з іншим (поздовжнього і поперечного) 100 мм при ухилі менше 1,5%, 70 мм при ухилі більше 1,5% тільки для нижніх шарів Правильність влаштування покрівельного килима Інструментальний, лінійка У процесі роботи Будівельний майстер, виконроб
4. Величина перехлесту полотнища нижнього шару килима через вододіл При наклеюванні уздовж скату - перекриття протилежного скату не менше, ніж на 1 м; при наклеюванні впоперек скату - не менше 250 мм Те саме Інструментальний, лінійка, рулетка Те саме Те саме
5. Міцність приклеювання полотнищ до основи та одного шару до іншого Не менше 5 кг/см 2 Те саме Візуальний методом відривання Те саме Те саме
6. Умови витримування рулонів в зимовий час перед наклеюванням Протягом не менше 24 год. При температурі не менше 10oС Те саме Вимірювальний, термометр Те саме Те саме
7. Кількість додаткових шарів, що перекривають основний в місцях його примикання Не менше двох (для обважнених матеріалів, що наплавляються) Те саме Візуальний У процесі роботи Будівельний майстер, виконроб
8. Величина перекриття додатковими шарами основного килима Перекриття нижнім додатковим шаром основного килима не менше, ніж на 150 мм кожним наступним попереднього - не менше, ніж на 100 мм Правильність влаштування покрівельного килима Інструментальний, лінійка У процесі роботи Будівельний майстер, виконроб
9. Вологість утеплювача не більше 10% Те саме Измерительный, влагомер Те саме Те саме
10. Відхилення площини утеплювача від заданого ухилу Не більше 0,2% Те саме Вимірювальний До наклеювання килиму Те саме
11. Відхилення товщини шару утеплювача від проектної: зі збірних елементів із сипучих матеріалів від -5% до +10%
не більше  20 мм
не більше  10%
Те саме Те саме Інструментальний, лінійка Те саме
12. Величина уступу між суміжними елементами утеплювача не більше 5 мм Те саме Те саме Те саме Те саме
13. Відхилення коефіцієнта ущільнення сипучих матеріалів За проектом, припустиме відхилення не більше 5% Те саме Розрахунковий Те саме Те саме
14. Гранична величина швів між суміжними плитами утеплювача:
при наклеюванні
при укладанні насухо

не більше 5 мм
не більше 2 мм
Те саме Інструментальний, лінійка Те саме Те саме
15. Ширина розжолобку по низу біля воронки не менше 0,6 м Те саме Те саме Те саме Те саме
16. Наявність фартухів, парасольок і інших захисних елементів - Те саме Візуальний Те саме Те саме
17. Наявність паспортів (документів з якості) на всі види вихідних матеріалів і виробів - Те саме Візуальний Те саме Головний інженер

Показники, наведені в цій таблиці, носять довідковий характер.

5.6 Перелік обладнання

Перелік технологічного обладнання для виробництва покрівельних робіт (рекомендований) наведено в табл. 6.

Таблиця 6.

Найменування машин, механізмів та обладнання Тип, марка, ГОСТ Призначення Кількість на ланку
1 2 3 4
Балони для газу ГОСТ 1586-84 Зберігання газу 2 шт.
Пальники газові ГВ-1-02П Розплавлення покривної маси 2 шт.
Каток диференційний ИР-830 Прикочування 1 шт.
Захват-розкочувач - Розкочування рулону 1 шт.
Каток ручний ИР-735 Приклеювання в місцях нахлестів 1 шт.
Візок для балонів з газом р.ч. 1329-3.00.000 Перевезення балонів 1 шт.
Редуктор для газу БПО-5-2 Регулювання тиску 2 шт.
Рукава гумові діаметром 9 мм ГОСТ 9356-75 Подача газу 50 м
Пальники рідкопаливні ГВЕ-1 Розплавлення покривної маси 2 шт.
Бачок для рідкого палива БГ-03 Зберігання рідкого палива 1 шт.
Гребок з гумовою вставкою - Ущільнення полотна 1 шт.
Ніж покрівельний 18975-73 Різка матеріалів 1 шт.
Шпатель скребок ТУ 22-3059-74 Зскрібання з поверхні основ цементного розчину 2 шт.
Рулетка 20 м 7502-69 Заміри 1 шт.
Захисні окуляри 2496-60 Захист робітників 2 шт.
Запобіжний пояс 5718-77 Страхування робітників 4 шт.
Рукавиці ГОСТ 12.4.010-75 - 6 шт.
Протипожежний інвентар - - Комплект
Аптечки - - -
Компресор К24, К25 Подача стисненого повітря 1 шт.
Захисна каска 9820-61 - 6 шт.
Безповітряний розпилювач «Вагнер» - 1 шт.
Ящик-контейнер для сміття металевий - Збір сміття 1 шт.
Штани брезентові ГОСТ 12.4.111-82 Захист робітника 4 шт.
Куртки х/б ГОСТ 124.112-82 Захист робітника 6 шт.
Черевики шкіряні ГОСТ 12.4.032-77 Захист робітника 4 шт.
Підйомник Т-37,Т-41, Г/п 500кг - 1 шт.

6. Техніка безпеки і охорона праці>


6.1. Загальні положення>


6.1.1. Влаштування покрівлі з рулонного матеріалу АКВАІЗОЛ або РУБЕРІТ, що наплавляється, здійснюється відповідно до вимог наступних нормативних документів:

  • - ДБН В.2.6-14-97 «Конструкції будівель і споруд. Покриття будівель і споруд»;
  • - ГОСТ 12.1.004-91 "ССБТ. Пожежна безпека. Загальні вимоги»;
  • - ГОСТ 12.1.007-76 "ССБТ. Шкідливі речовини. Класифікація і загальні вимоги безпеки»;
  • - ГОСТ 12.4.011-79 "ССБТ. Засоби захисту працюючих. Загальні вимоги та класифікація»;
  • - ГОСТ 12.3.040-86 «Роботи покрівельні та гідроізоляційні. Вимоги безпеки»;
  • - «Правила пожежної безпеки в Україні»;
  • - СНіП III-4-80* «Техніка безпеки в будівництві»;
  • - ППБ-95-86 «Правила пожежної безпеки при проведенні будівельно-монтажних робіт».

Типових інструкцій з охорони праці для працівників будівництва, промисловості будівельних матеріалів та житлово-комунального господарства ТОИ Р-66-01-95, ТОИ Р-66-21-95, ТОИ Р-бб-60-95.

6.1.2. Відповідно до Кодексу законів про працю та чинних правил техніки безпеки в будівництві відповідальність за створення здорових і безпечних умов праці покладається на адміністративно-технічний персонал будівельної організації, що виконує роботи.

6.1.3. До виконання покрівельних робіт допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли відповідне навчання, перевірку знань вимог безпеки, інструктаж відповідно до вимог СНіП III-4-80*, СП 12-131-95 та ГОСТ 12.0.004-90 і одержали кваліфікаційне посвідчення покрівельників.

Не рекомендується допускати жінок до виконання покрівельних робіт із застосуванням газополуменевого обладнання.

До виробництва покрівельних робіт допускаються робітники, що пройшли попередні (при прийманні на роботу) і періодичні огляди згідно з порядком і термінами, встановленими Міністерством охорони здоров'я України.

6.1.4. Кожен покрівельник при вступі на роботу зобов'язаний пройти інструктаж з техніки безпеки – вступний і первинний на робочому місці. Повторний інструктаж покрівельники повинні проходити не рідше одного разу на півроку згідно ГОСТ 12.0.004-90.

6.1.5. Покрівельні роботи повинні виконуватися згідно із затвердженим замовником проектом виконання робіт, що включає розділ з техніки безпеки і пожежної безпеки.

6.1.6. Перед початком роботи покрівельники зобов'язані пред'явити керівнику посвідчення про перевірку знань безпечних методів робіт, отримати завдання у бригадира або керівника і пройти інструктаж на робочому місці зі специфіки виконуваних робіт.

6.1.7. Покрівельники повинні бути забезпечені сертифікованим спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до «Типових галузевих норм безкоштовної видачі спеціального одягу; спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту» та «Правил забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами захисту».

6.1.8. До початку виконання робіт повинен бути забезпечений колективний захист, а саме: встановлено огородження по периметру будівлі, обладнані виходи на покриття будівель; підходи до робочих місць, а також самі робочі місця повинні бути обладнані засобами колективного та індивідуального захисту, виготовленими і випробуваними відповідно до чинних нормативних документів. При виробництві робіт на плоских дахах, що не мають постійного огородження (парапетної решітки тощо), необхідно встановлювати тимчасові огорожі висотою не менше 1,2 м з бортовою дошкою шириною не менше 150 мм і товщиною не менше 40 мм.

6.1.9. Перед початком роботи покрівельників робочі місця повинні бути організовані так, щоб забезпечити безпечні умови праці. Після отримання завдання в бригадира або керівника покрівельники зобов'язані:

а) підготувати необхідні матеріали та перевірити відповідність їх вимогам безпеки;

б) перевірити робоче місце і підходи до нього на відповідність вимогам безпеки;

в) підібрати технологічне оснащення, інструмент, засоби захисту, необхідні при виконанні роботи, і перевірити їх відповідність вимогам безпеки.

Покрівельники не повинні приступати до виконання робіт при наступних порушеннях вимог безпеки:

  • а) несправності технологічного оснащення, засобів захисту працюючих та інструменту, зазначених в інструкціях заводів-виробників з їх експлуатації, при яких не допускається їх застосування;
  • б) несвоєчасному проведенні чергових випробувань технологічного оснащення, інструменту та пристроїв;
  • в) недостатньої освітленості або захаращеності робочих місць і підходів до них;
  • г) наявності необгороджених отворів і отворів в перекриттях, а також необгороджених перепадів по висоті по периметру покриття будівлі або споруди. Виявлені порушення вимог безпеки повинні бути усунені власними силами, а при неможливості зробити це покрівельники зобов'язані негайно повідомити про них бригадиру або керівнику робіт.

6.1.10. Майданчик для прийому матеріалу повинен мати огорожу з висотою 1,2 м і бортову дошку не менше 150 мм і проріз з боку подачі матеріалу.

6.1.11. При виконанні робіт з оздоблення карнизів з будь-яким ухилом робітники повинні застосовувати запобіжні пояси. Місця закріплення запобіжних поясів повинні бути вказані майстром чи виконробом.

6.1.12. Для проходу робітників, що виконують роботи на даху з ухилом більше 20°, необхідно влаштовувати трапи шириною не менше 0,3 м з поперечними планками для упора ніг. Трапи на час роботи повинні бути закріплені.

6.1.13. Розміщувати на даху матеріали допускається тільки в місцях, передбачених проектом виробництва робіт.

6.1.14. Не допускається виконання покрівельних робіт під час ожеледі, туману, що виключає видимість в межах фронту робіт, грози і вітру швидкістю 15 м/с і більше і на відстані менше 2 м від необгороджених перепадів по висоті.

6.1.15. Покрівельний матеріал та інші горючі речовини і матеріали, що використовуються при роботі, необхідно зберігати поза споруджуваного будинку в окремо розташованій споруді чи на спеціальному майданчику на відстані не менше 17 м від споруджуваних і тимчасових будівель, споруд і складів.

6.1.16. На даху біля місць проведення покрівельних робіт допускається зберігати не більше змінної потреби витратних (покрівельних) матеріалів. Запас матеріалів повинен знаходитися не ближче 5 м від межі зони виконання робіт.

6.1.17. Під час перерв у роботі технологічні пристосування, інструмент, матеріали та інші дрібні предмети, що знаходяться на робочому місці, мають бути закріплені.

6.1.18. Після закінчення роботи забороняється залишати на даху матеріали, інструмент або пристосування, щоб уникнути нещасного випадку.

6.1.19. При розміщенні на даху матеріалів та інструментів слід вживати заходів проти їх ковзання по скату або здування вітром.

6.1.20. Подача матеріалів до робочих місць покрівельників вантажопідйомними машинами повинна проводитися відповідно до вимог «Правил облаштування і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів» ПБ-10-14-92 і підйомників ПБ 10-256-96.

6.1.21. Подача Акваізолу та інших необхідних матеріалів до робочого місця покрівельника повинна проводитися в стоякових піддонах типу ПС-0, 5И або іншій тарі, яка виключає можливість випадання окремих одиниць вантажу, що подається.

6.1.22. Елементи і деталі покрівлі (захисні фартухи, зливи, звиси і т.п.) слід подавати на робочі місця в заготовленому вигляді. Заготівлю зазначених елементів і деталей слід здійснювати в спеціально відведеному місці.

6.1.23. Після закінчення зміни необхідно повідомити майстра (виконроба) про всі неполадки, помічені під час роботи; відключити електроінструмент і механізми від електромережі; здати на зберігання ручний інструмент і запобіжний пояс; прийняти теплий душ або ретельно вимити водою з милом обличчя і руки.

6.2. Вимоги до безпеки при роботі з пропановими пальниками.

6.2.1. Для транспортування балонів зі скрапленим газом пропан-бутаном в зоні будмайданчика або в межах даху повинні використовуватися спеціальні візки. Балони на візках повинні надійно кріпитися хомутом.

6.2.2. Біля місць проведення робіт допускається розміщувати тільки балони з горючими газами, безпосередньо використовувані при роботі. Створювати запас балонів або зберігати порожні балони біля місць проведення робіт не допускається.

6.2.3. Складування матеріалів і установка балонів на покрівлі і в приміщеннях ближче 5 м від евакуаційних виходів (в тому числі підходів до зовнішніх пожежних драбин) не допускається.

6.2.4. Ємності з горючими рідинами слід відкривати тільки перед використанням, а по закінченні роботи закривати і здавати на склад. Тара з-під горючих рідин повинна зберігатися в спеціально відведеному місці поза місцями проведення робіт. Балони з горючими газами і ємності з легкозаймистими рідинами повинні зберігатися роздільно, у спеціальних складах або під навісами за сітчастою огорожею, недоступних для сторонніх осіб, відповідно до вимог ППБ-01-93. Зберігання в одному приміщенні балонів, а також бітуму, розчинників та інших горючих матеріалів не допускається.

6.2.5. Заправка паливом агрегатів на покрівлі повинна проводитися в спеціальному місці, забезпеченому двома вогнегасниками та ящиком з піском. Зберігання на покрівлі палива для заправки агрегатів і порожньої тари з-під палива не допускається.

6.2.6. З запаленим пальником забороняється переміщатися за межі робочого місця, підніматися по трапах і лісах, робити різкі рухи.

6.2.7. При перервах у роботі полум'я пальника має бути загашене, а вентилі на ньому щільно закриті.

6.2.8. При перегріванні головки пальника робота повинна бути припинена, а пальник погашений, і охолоджений до температури навколишнього повітря в ємності з чистою водою.

6.2.9. Газополуменеві роботи повинні проводитися на відстані не менше 10 м від груп балонів (більше 2-х), призначених для ведення газополуменевих робіт; 5 м від окремих балонів з горючим газом; 3 м від газопроводів горючих газів.

6.2.10. При запалюванні ручного рідкопаливного пальника (робоче паливо - дизпаливо) спочатку вмикають компресор, подаючи невелику кількість повітря на головку пальника (регулювання вентилем), потім відкривають вентиль подачі палива і підпалюють отриману паливну суміш біля зрізу головки. Послідовним збільшенням витрати пального і повітря встановлюють стійке полум'я. Переміщати компресор можна тільки у вимкненому стані.

6.2.11. При роботі з газополуменевим обладнанням рекомендується користуватися захисними окулярами.

6.2.12. Зберігання і транспортування балонів з газами повинно здійснюватися тільки з нагвинченими на їхні горловини запобіжними ковпаками. При транспортуванні балонів не можна допускати поштовхів і ударів, перенесення балонів на плечах і руках забороняється.

6.2.13. При поводженні з порожніми балонами з-під горючих газів повинні дотримуватися також заходи безпеки, як і з наповненими балонами.

6.2.14. При перервах у роботі, а також у кінці робочої зміни обладнання для нагрівання покрівельного матеріалу має вимикатися, рукава повинні бути від'єднані і звільнені від газів і парів горючих рідин.

По закінченні роботи вся апаратура та обладнання повинні бути прибрані в спеціально відведені приміщення (місця).

6.2.15. При виявленні витоку газу з балона роботу слід припинити. Несправні балони або іншу апаратуру слід прибрати з даху і відправити в ремонт.

6.2.16. Забороняється знімати ковпак з балона ударами молотка, зубила або іншим інструментом, здатним викликати іскру.

6.2.17. Рукава оберігати від різних пошкоджень; при укладанні не допускати їх сплющення, скручування, перегинання; не користуватися маслянистими рукавами, не допускати попадання на рукава іскор, важких предметів, а також уникати впливу на них високих температур; не допускати використання газових рукавів для подачі рідкого палива.

6.2.18. Балони при роботі в літній час повинні бути захищені від нагрівання сонячними променями.

6.2.19. При використанні обладнання для підігріву забороняється: відігрівати замерзлі трубопроводи, вентилі, редуктори та інші деталі газових установок відкритим вогнем або розпеченими предметами; користуватися рукавами, довжина яких перевищує 30 м; перекручувати, заламувати або затискати газопровідні рукава; використовувати одяг і рукавиці зі слідами масел, жирів, бензину, гасу та інших горючих рідин; допускати до самостійної роботи учнів, а також працівників, які не мають кваліфікаційного посвідчення і талона з техніки безпеки.

6.2.20. Зняти рукава з редукторами з балонів, змотати їх і прибрати у відведене місце зберігання.

6.2.21. Вентилі балонів закрити захисними ковпаками і поставити балони в приміщення для їх зберігання.

6.3. Пожежна безпека

6.3.1. При проведенні робіт із застосуванням рулонних матеріалів поряд з вимогами цієї карти слід також керуватися вимогами СНіП П-2-6.30 «Протипожежні норми проектування будівель і споруд» та іншими нормами і правилами, затвердженими та погодженими в установленому порядку.

6.3.2. Місця виробництва покрівельних робіт повинні бути забезпечені не менш, ніж двома евакуаційними виходами (драбинами), а також первинними засобами пожежогасіння згідно з Правилами пожежної безпеки при виробництві будівельно-монтажних робіт.

6.3.3. Протипожежні двері та люки виходів на покриття мають бути справні і при проведенні робіт закриті. Замикати їх на замки або інші запори забороняється. Проходи і підступи до евакуаційних виходів і стаціонарних пожежних драбин повинні бути завжди вільними.

6.3.4. Біля місць виконання покрівельних робіт, а також поблизу обладнання, що має підвищену пожежну небезпеку, слід вивішувати стандартні знаки (аншлаги, таблички) пожежної безпеки.

6.3.5. Влаштування покрівлі з Акваізолу і Руберіту слід виконувати ділянками не більше 500 м2.

6.3.6. На об'єкті має бути визначено особу, відповідальну за збереження і готовність до дії первинних засобів пожежогасіння.

6.3.7. Усі працівники повинні вміти користуватися первинними засобами пожежогасіння, дотримуватися вимог ГОСТ 12.1.004-91 "ССБТ. Пожежна безпека. Загальні вимоги».

6.3.8. Вогнегасники повинні завжди утримуватися в справному стані, періодично оглядатися, перевірятися і своєчасно перезаряджатися.

6.3.9. Використання первинних засобів пожежогасіння для господарських та інших потреб, не пов'язаних з гасінням пожежі, не допускається.

6.3.10. При виявленні пожежі або ознак горіння (задимлення, запах гару, підвищення температури тощо) необхідно: негайно про це повідомити в пожежну охорону; прийняти по можливості заходи з евакуації людей, гасіння пожежі та забезпечення збереження матеріальних цінностей.

6.3.11. Місця проведення покрівельних робіт із застосуванням газополум'яного обладнання слід забезпечити комплектом засобів пожежогасіння: вогнегасником порошковим, відром з водою, азбестовим полотном.

6.3.12. Первинні засоби пожежогасіння слід розміщувати поблизу місць установки стійки з балонами.

6.3.13. Порошкові вогнегасники призначені для гасіння загорянь бітумних матеріалів і газових балонів. Необхідну кількість вогнегасників визначають відповідно до норм, викладених у ППБ-01-93.

6.3.14. Азбестове полотно розміром не менше 1х1 м призначено для гасіння невеликих осередків пожеж при займанні речовин, горіння яких не може відбуватися без доступу повітря.

7. Транспортування та зберігання

 7.1. Акваізол і Руберіт транспортується усіма видами транспорту в критих транспортних засобах, згідно з правилами перевезення вантажів, що діють для цього виду транспорту.

7.2. Рулони при транспортуванні повинні бути поставлені у вертикальне положення в один ряд по висоті.

7.3. У процесі навантаження рулони не повинні піддаватися ударам.

7.4. Допускається транспортування рулонів в контейнерах і на піддонах.

7.5. Рулони повинні зберігатися в сухих приміщеннях при температурі від + 10ºС до + 40ºС у вертикальному положенні в один ряд по висоті.

7.6. При виробництві покрівельних робіт в зимовий час рулони необхідно витримувати протягом 24 годин в приміщенні з температурою не нижче + 10ºС.

8. Гарантія заводу-виробника

Гарантійний термін зберігання матеріалу, за умови дотримання вимог з транспортування і зберігання, становить 12 місяців з моменту його відвантаження зі складу продавця (склад заводу або склад дилера).

Гарантійний термін служби матеріалу Акваізол на покрівлі, за умови виконання всіх вимог цієї технологічної карти, становить 15 років.

Гарантійний термін служби матеріалу Руберіт на покрівлі, за умови виконання всіх вимог цієї технологічної карти, становить 10 років.

Протягом цього терміну завод та його регіональні представництва розглядають всі претензії в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Технологія укладання

Технологія укладання

Технологія укладання

Технологія укладання

Технологія укладання

Технологія укладання

Технологія укладання

Технологія укладання

Технологія укладання

Технологія укладання

Технологія укладання

Технологія укладання

Технологія укладання

Технологія укладання

Технологія укладання

Технологія укладання

Технологія укладання

Технологія укладання

Технологія укладання


Скачать