• Технологія укладання

Технологічна карта на влаштування та ремонт покрівель з бітумно-полімерних наплавних рулонних матеріалів Акваізол та Руберіт

 

Технологічна карта на влаштування та ремонт покрівель з бітумно-полімерних наплавних рулонних матеріалів Акваізол та Руберіт

Вступ.

У ДБН В.2.6-220:2017 «Покриття будинків і споруд», затвердженому наказом Міністерства Регіонального розвитку та будівництва України від 06.06.2017 р, за № 139, заборонено використання традиційних руберойдів на картонній основі, з покровної масою з оксидованого бітуму, таких як РКП, РКБ і ін. Замість них наказано використовувати сучасні рулонні наплавні бітумно-полімерні матеріали, на негниючих основах, з покривною масою із дистильованого бітуму модифікованого стирол-бутадієн-стирольним каучуком (СБС), атактичним поліпропіленом (АПП) або пластомірами.

На українському ринку такі матеріали, як вітчизняного так і імпортного виробництва, отримали загальне найменування «євроруберойд».

Дана технологічна карта описує влаштування і ремонт покрівель з використанням рулонних наплавних бітумно-полімерних покрівельних і гідроізоляційних матеріалів, вироблених Заводом покрівельних матеріалів «АКВАІЗОЛ». Одними з найбільш поширених, на Україні марок матеріалів цього класу.

Технологічна карта розроблена відповідно до діючої на Україні нормативно-технічною документації з проектування, влаштування та експлуатації покриттів будівель і споруд промислового, цивільного і сільськогосподарського призначення і може бути використана проектними та будівельними організаціями, а так само експлуатаційними службами в якості допоміжного матеріалу, що враховує особливості конкретних рулонних покрівельних і гідроізоляційних матеріалів Акваізол і Руберіт.

При проектуванні і влаштуванні покрівель із застосуванням матеріалів марки Акваізол і Руберіт, крім даної технологічної карти необхідно керуватися наступними документами:

• ДСТУ Б В.2.7-101-2000 «Матеріали рулонні покрівельні та гідроізоляційні. Загальні технічні умови»
• ДБН В.2.6. -14-97 «Конструкції будинків і споруд. Покриття будівель і споруд» зі змінами №2.
• ДСТУ Б А.3.2-11:2009 ССБП «Роботи покрівельні та гідроізоляційні. Вимоги безпеки»
• НПАОП 45.2-7.02-12 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві» (ДБН А.3.2-2-2009)
• ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги».

З усіх питань, пов'язаних із застосуванням рулонних покрівельних і гідроізоляційних матеріалів марки Акваізол і Руберіт слід звертатися за адресою:

62371, Харківська обл., сел. Подвірки, вул. Сумський шлях, 47 «б»
тел. (057) 783-71-20, 783-71-22, 783-72-60, sale@aquaizol.ua, www.aquaizol.ua.

1. Область застосування.

1.1. Дана технологічна карта розроблена на влаштування і ремонт покрівель житлово-цивільних і промислових будівель з використанням бітумно-полімерних рулонних матеріалів марки Акваізол і Руберіт, вироблених за ТУ У В.2.7-26-8-25178147-001: 2010 «Матеріали рулонні покрівельні та гідроізоляційні ті, що наплавляються. ТУ». Технічні умови погоджені в установленому порядку Міністерством регіонального розвитку та будівництва України (лист №2/15-13/6403 від 01.06.2010 р.), Державним департаментом пожежної безпеки МНС України (лист № 36/4/663 від 12.02.2010 р.), МОЗ України (Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 15.02.2012 р. № 10737.

1.2. У технологічній карті містяться вимоги до застосовуваних матеріалів, основи під покрівлю, ізоляційним шарам, викладені конструктивні рішення вузлів покрівлі, технологічні прийоми їх влаштування, представлені вимоги до якості і приймання робіт, техніки безпеки і охорони праці, вимоги до транспортування і зберігання матеріалів.

1.3. Дана карта поширюється на всі види влаштування рулонних покрівель з внутрішніми і зовнішніми водостоками. Ухили покрівель приймаються відповідно до норм проектування будівель і споруд.

1.4. Проектні та будівельно-монтажні роботи повинні виконуватися спеціалізованими організаціями, які мають відповідні ліцензії.

1.5. Технічний рівень матеріалів Акваізол і Руберіт і їх відповідність вимогам державних стандартів в будівництві підтверджено наступними документами:

• Листом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України №2/15-13/6403 від 01.06.2010 г., що погоджує ТУ У В.2.7-26-8-25178147-001:2010 за результатами науково-технічної експертизи, виконаної Технічним комітетом зі стандартизації;
• Європейським сертифікатом СЄ;
• Сертифікатом відповідності в системі сертифікації УкрСЕПРО (щорічний).
• Висновком Державної санітарно-епідеміологічної експертизи на продукцію № 05.03.02-04/10737 от 15.02.2012 р.
• Листом Державного департаменту пожежної безпеки МНС України № 36/4/663 от 12.02.2010 р.;
• Звітом з випробувань № 1-2012 від 10.02.2012 р. випробувальної лабораторії Головного управління Держтехногенбезпеки в Харківській області
• Узгодженням застосування матеріалу Акваізол на території України ГУ ДПО МВС України от 23.09.2002 р. № 12/6/3212.
• Листом Держбуду України «Про застосування бітумно-полімерних матеріалів Акваізол» № 572/1 от 11.10.2002 р.

2. Вимоги до застосовуваних матеріалів.

2.1 Основні характеристики і рекомендації щодо вибору бітумно-полімерних покрівельних та гідроізоляційних матеріалів Акваізол і Руберіт.

При виборі покрівельних матеріалів для влаштування або ремонту рулонної покрівлі замовник, як правило, керується економічними міркуваннями, тобто прагне вибрати більш дешеві матеріали, часто на шкоду до якості і надійності покрівлі.

Номенклатура вироблених Заводом покрівельних і гідроізоляційних матеріалів має широкий діапазон і різниться:

• по виду армуючої основи, склополотно або поліестер;
• за наявністю посипання (матеріали для верхнього шару), або її відсутності (матеріали для підкладки і гідроізоляції);
• по масі квадратного метра - довідково - (цифра в найменуванні марки матеріалу);
• по виду полімерного модифікатора:
• ПЛАСТОМІРИ для матеріалів Руберіт ЕКО;
• АПП для матеріалів Руберіт, Акваізол ЕКО і Акваізол АПП;
• СБС для матеріалів Акваізол СБС, Акваізол ЕЛАСТ і Акваізол ГІДРОІЗОЛЯЦІЯ.

Вид модифікатора визначає гранично-низьку температуру, при якій можлива нормальне укладання та зберігання матеріалу на покрівлі, в процесі його укладання, зі збереженням еластичності при розмотування рулонів, а також гранично-високу температуру, при якій матеріали зберігають свої фізико-механічні властивості.

Матеріали марки Акваізол ГР допускають укладання при температурі до -20^oС, і зберігають фізико-механічні властивості при нагріванні до +110^oС.

Матеріали марки Акваізол ЕЛАСТ допускають укладання при температурі до -20^oС, і зберігають фізико-механічні властивості при нагріванні до +110^oС.

Матеріали марки Акваізол СБС допускають укладання при температурі до -15^oС, і зберігають фізико-механічні властивості при нагріванні до +105^oС.

Матеріали марки Акваізол ПРО допускають укладання при температурі до -13^oС, і зберігають фізико-механічні властивості при нагріванні до +115^oС.

Матеріали марки Акваізол АПП допускають укладання при температурі до -12^oС, і зберігають фізико-механічні властивості при нагріванні до +115^oС (з посипанням) та +110^oС (без посипання).

Матеріали марки Акваізол ЕКО допускають укладання при температурі до -12^oС, і зберігають фізико-механічні властивості при нагріванні до +100^oС.

Матеріали марки Руберіт допускають укладання при температурі до -10^oС, і зберігають фізико-механічні властивості при нагріванні до +100^oС.

Матеріали марки Руберіт ЕКО допускають укладання при температурі до -5^oС, і зберігають фізико-механічні властивості при нагріванні до +95^oС.

Матеріали армовані склополотном застосовуються, на пласких дахах, або покрівлях з ухилом не більше 4%, склополотно нееластичне і при виникненні деформацій конструкцій покрівлі покрівельний матеріал може луснути в напрямку цих деформацій.

На покрівлях промислових будівель з арочною конструкцією ферм, наявністю примикань і «єндов» (переломів покрівлі), можливістю вібрацій від кранових навантажень і роботи технологічного обладнання, необхідно застосовувати матеріали армовані поліестером, так як ці матеріали допускають відносне подовження до 30-40 %.

При зведенні нової покрівлі (від стяжки) обов'язково виконати огрунтування стяжки (праймером). Нормативний комплект матеріалів – нижній шар -2,5, верхній шар -4,0-ПС.

Залежно від вимог до покрівель для влаштування покрівельного килима застосовуються такі марки матеріалів Акваізол і Руберіт:

РУБЕРІТ ЕКО-СХ-«m», РУБЕРІТ ЕКО-ПЕ-«m», дe «m» - маса 1 кв. м матеріалу (2,5) кг - наплавний бітумно-полімерний матеріал, з армуючою основою зі склополотна (СХ) або поліестеру (ПЕ) призначений для влаштування нижнього шару покрівельного килима. Покривна маса складається із дистильованого бітуму, модифікованого пластомірами. З обох сторін матеріалу нанесена антиадгезійна, поліетиленова плівка, на нижній поверхні матеріалу з логотипом. Ширина полотна рулону 1 метр, довжина 15 метрів.

РУБЕРІТ ЕКО-СХ-«m»-ПС, РУБЕРІТ ЕКО-ПЕ-«m»-ПС, дe «m» - маса 1 кв. м матеріалу (4,0) кг – наплавний бітумно-полімерний матеріал, з армуючою основою зі склополотна (СХ) або поліестеру (ПЕ) призначений для влаштування верхнього шару покрівельного килима. Покривна маса складається із дистильованого бітуму, модифікованого пластомірами. Від механічного впливу і ультрафіолету верхня поверхню матеріалу захищена сланцевим посипанням. На нижню поверхню матеріалу нанесена антиадгезійна, поліетиленова плівка з логотипом. Ширина полотна рулону 1 метр, довжина 10 метрів.

РУБЕРІТ ПЕ-«m», дe «m» - маса 1 кв. м матеріалу (2,0; 2,5; 3,0) кг – наплавний бітумно-полімерний матеріал, з армуючою основою з поліестеру (ПЕ) призначений для влаштування нижнього шару покрівельного килима. Покривна маса складається із дистильованого бітуму, модифікованого атактичним поліпропіленом (АПП). З обох сторін матеріалу нанесена антиадгезійна, поліетиленова плівка, на нижній поверхні матеріалу з логотипом. Ширина полотна рулону 1 метр, довжина 15 метрів.

РУБЕРІТ ПЕ-«m»-ПС, дe «m» - маса 1 кв. м матеріалу (4,0) кг – наплавний бітумно-полімерний матеріал, з армуючою основою з поліестеру (ПЕ) призначений для влаштування верхнього шару покрівельного килима. Покривна маса складається із дистильованого бітуму, модифікованого атактичним поліпропіленом (АПП). Від механічного впливу і ультрафіолету верхня поверхню матеріалу захищена сланцевим посипанням. На нижню поверхню матеріалу нанесена антиадгезійна, поліетиленова плівка з логотипом. Ширина полотна рулону 1 метр, довжина 10 метрів.

АКВАІЗОЛ ЕКО-СХ-«m», АКВАІЗОЛ ЕКО-ПЕ-«m», дe «m» - масса 1 кв. м матеріалу (2,5; 3,0; 4,0) кг – наплавний бітумно-полімерний матеріал, з армуючою основою зі склополотна (СХ) або поліестеру (ПЕ), призначений для влаштування нижнього шару двошарового покрівельного килима. Покривна маса складається із дистильованого бітуму, модифікованого атактичним поліпропіленом (АПП). З обох сторін на матеріал нанесена антиадгезійна поліетиленова плівка, на нижній поверхні матеріалу з логотипом. Ширина полотна рулону 1 метр, довжина 10 або 15 метрів.

АКВАІЗОЛ ЕКО-СХ-«m»-ПС, АКВАІЗОЛ ЕКО-ПЕ-«m»-ПС, дe «m» - маса 1 кв. м матеріалу (4,0) кг – наплавний бітумно-полімерний матеріал, з армуючою основою зі склополотна (СХ) або поліестеру (ПЕ), призначений для влаштування верхнього шару двошарового покрівельного килима. Покривна маса складається із дистильованого бітуму, модифікованого атактичним поліпропіленом (АПП). Від механічного впливу і ультрафіолету верхня поверхню матеріалу сланцевим посипанням. На нижню поверхню матеріалу нанесена антиадгезійна, поліетиленова плівка з логотипом. Ширина полотна рулону 1 метр, довжина 10 метрів.

АКВАІЗОЛ АПП-СХ-«m», АКВАІЗОЛ АПП-ПЕ-«m», дe «m» - маса 1 кв. м матеріалу (2,0; 2,5; 3,0) кг – наплавний бітумно-полімерний матеріал, з армуючою основою зі склополотна (СХ) або поліестеру (ПЕ), призначений для влаштування нижнього шару двошарового покрівельного килиму і гідроізоляції елементів будівель і споруд. Покривна маса складається із дистильованого бітуму, модифікованого атактичним поліпропіленом (АПП). З обох сторін матеріалу нанесена антиадгезійна поліетиленова плівка, на нижній поверхні матеріалу з логотипом. Ширина полотна рулону 1 метр, довжина 15 метрів.

АКВАІЗОЛ АПП-СХ-«m»-ПС, АКВАІЗОЛ АПП-ПЕ-«m»-ПС, дe «m» - маса 1 кв. м матеріалу (4,0; 4,5; 5,0) кг – наплавний бітумно-полімерний матеріал, з армуючою основою зі склополотна (СХ) або поліестеру (ПЕ), призначений для влаштування верхнього шару покрівельного килима. Від механічного впливу і ультрафіолетового випромінювання верхня поверхню матеріалу захищена сланцевим посипанням. Нижня поверхня покрита антиадгезійною поліетиленовою плівкою з логотипом. В якості модифікатора бітуму використаний атактический поліпропілен (АПП). Ширина полотна рулону 1 метр, довжина 10 метрів.

АКВАІЗОЛ ПРО-ПЕ-m-ПС, де m – маса 1 кв. м матеріалу (4,0; 4,5) кг. Це – наплавний бітумно-полімерний матеріал, з армуючою основою зі склополотна (СХ) або поліестеру (ПЕ), призначений для влаштування верхнього шару покрівельного килима. Від механічного впливу та ультрафіолетового випромінювання верхня поверхня матеріалу захищена сланцевою посипкою. Нижня поверхня покрита антиадгезійною поліетиленовою плівкою з логотипом. Як модифікатор бітуму використаний атактичний поліпропілен (АПП). Ширина рулону 1 метр, довжина полотна у рулоні – 10 метрів.

АКВАІЗОЛ СБС-ПЕ-«m», дe «m» - маса 1 кв. м матеріалу (3,0) кг – наплавний бітумно-полімерний матеріал, з армуючою основою з поліестеру (ПЕ), призначений для влаштування нижнього шару двошарового покрівельного килима і гідроізоляції елементів будівель і споруд. Покривна маса складається із дистильованого бітуму, модифікованого стирол-бутадієн-стирольним каучуком (СБС). З обох сторін матеріалу нанесена антіадгезійна поліетиленова плівка, на нижній поверхні з логотипом. Ширина полотна рулону 1 метр, довжина 15 метров.

АКВАІЗОЛ СБС-ПЕ-«m»-ПС, дe «m» - маса 1 кв. м матеріалу (4,0; 4,5; 5,0) кг – наплавний бітумно-полімерний матеріал з армуючою основою з поліестеру (ПЕ), призначений для влаштування верхнього шару покрівельного килима. Від механічного впливу і ультрафіолетового випромінювання верхня поверхню матеріалу захищена сланцевим посипанням. Нижня поверхня покрита антиадгезійною поліетиленовою плівкою з логотипом. В якості модифікатора бітуму використаний стирол-бутадієн-стірольний каучук (СБС). Ширина полотна рулону 1 метр, довжина 10 метрів.

АКВАІЗОЛ ЕЛАСТ-ПЕ-«m»-ПС, дe «m» - маса 1 кв. м матеріалу (4,5; 5,0; 6,5) кг – наплавний бітумно-полімерний матеріал, з армуючою основою з поліестеру (ПЕ), призначений для влаштування верхнього шару покрівельного килима. Від механічного впливу і ультрафіолетового випромінювання верхня поверхню матеріалу захищена сланцевим посипанням. Нижня поверхня покрита антиадгезійною поліетиленовою плівкою з логотипом. В якості модифікатора бітуму використаний стирол-бутадієн-стірольний каучук (СБС). Ширина полотна рулону 1 метр, довжина 7,5 або 10 метрів.

АКВАІЗОЛ ПЕ-«m»-ГР, дe «m» - масса 1 кв. м матеріалу (3,0; З,5; 4,0) кг – наплавний бітумно-полімерний матеріал з армуючої основою з посиленого поліестеру; призначений для влаштування гідроізоляції фундаментів будівель і споруд. Покривна маса складається із дистильованого бітуму, модифікованого стирол-бутадієн-стірольним каучуком (СБС). З обох сторін матеріалу нанесена антиадгезійна поліетиленова плівка, на нижній поверхні матеріалу з логотипом. Ширина полотна рулону 1 метр, довжина 10 метрів.

2.2 Додаткові матеріали.

2.2.1. Праймер бітумний «Акваізол» АР-20 (ДСТУБ.В 2.7. -7.9-98 пп. 8.3, 8.4, 8.7, 8.9)

Праймер бітумний «Акваізол» АР-20 призначений для грунтування мінеральних основ під наплавні бітумно-полімерні покрівельні та гідроізоляційні матеріали марок Акваізол і Руберіт.

Праймер бітумний «Акваізол» АР-20 є розчином нафтового бітуму в органічних розчинниках з додаванням поверхнево-активних речовин. Це однорідна рідка маса, повністю готова до застосування, що володіє високою проникаючою здатністю. Стійка до атмосферних впливів після повного висихання. Вага нето 17 кг +/- 5%, об’єм 20 л.

Термін зберігання в закритій тарі – 1 рік.

Спосіб застосування:
 

Праймер бітумний наносять на підготовлену суху, очищену і знежирену основу за допомогою покрівельної щітки, пензля або пульверизатора (після розведення уайт-спіритом).

У разі появи тріщин і складок необхідно нанести більшу кількість розчину з метою отримання однорідного покриття.

Оптимальна температура ведення робіт від +5^oС до + 20^oС. У холодну пору року для полегшення ведення робіт, рекомендується залишати ґрунтовку в теплому приміщенні на 1-2 доби. Не підігрівати на відкритому вогні. Для очищення інструментів застосовувати уайт-спірит.

Витрата грунтовки 0,2-0,3 кг/кв. м, в залежності від поверхні основи.

2.2.2. Мастика бітумно-каучукова «Акваізол» АМ-10 (ДСТУБ.В 2.7.-7.9-98 пп. 8.3, 8.4, 8.7, 8.9)

Мастика бітумно-каучукова «Акваізол» АМ-10 призначена для герметизації примикань, труб, парапетів, душників і т.д., є розчином нафтового бітуму в органічному розчиннику з додаванням мінеральних наповнювачів. Це однорідна маса, повністю готова до вживання.

Володіє високим ступенем склеювання 350 Н/м².

Стійка до атмосферних впливів після повного висихання.

Спосіб застосування:
 

Мастику холодну бітумну «Акваізол» наносять на раніше підготовлену суху, очищену основу. Поверхні з бетонів і штукатурок повинні бути попередньо загрунтовані праймером бітумним «Акваізол» АР-20.

Товщина шару мастики не повинна перевищувати 5 мм. Склеювання слід проводити через 5-20 хв. після досягнення мастикою відповідної в'язкості.

Оптимальна температура ведення робіт від +5^oС до + 20^oС.

У холодну пору перед застосуванням рекомендується ставити упаковки з мастикою на 1-2 доби в тепле приміщення. Для очищення інструментів застосовувати уайт-спірит.

Дотримуватися запобіжних заходів.

2.2.3. Герметики – застосовуються для герметизації стиків між металевими обробленнями і поверхнями елементів покрівлі. Характеристики та назви герметиків наведені в Таблиці 1.
 

Найменування показників	Види герметиків
	Клей - герметик кремніорганічний «Еластосил 137-181»	Герметизуючий матеріал, що нетвердіє «Тегерон»	Мастики тіоколові будівельного призначення, марки		Герметизуючий матеріал, що нетвердіє «Бутепрол-2М»	«Гермо-бутил-2м»
			АМ-05	КБ-05
Межа міцності на розрив, МПа, (кгс/кв. см), не менше	0,8 (8)	0,007 (0,07)	0,1 (1)	0,3 (3)	0,008 (0,08)	5-5,5
Відносне подовження, %, не менше	500	15	150	100	15	300-350
Життєздатність, год, не менше	0,15	-	2	2	–	24
Температурний інтервал застосування, oС	-60...+200	–	-50..+70		–	–

3. Вимоги до основи під покрівельний килим.

3.1. Основою під покрівлю і гідроізоляцію можуть служити:
 

• рівні поверхні залізобетонних несучих плит або теплоізоляції без влаштування по них вирівнюючих стяжок;

• вирівнювальна стяжка з цементно-піщаного розчину і асфальтобетону, яку призначають відповідно до вимог, наведених у таблиці 2.

Стяжки з піщаного асфальтобетону не допускаються по стискаючим (мінерало-ватним) і засипним (з керамзитового гравію і т.п.) теплоізоляційним матеріалам.
 

• – не вище передбаченої главою ДБН по будівельній теплотехніці;
•• – товщину теплоізоляції приймають з розрахунку;
••• – температурно-усадочні шви виконують над торцевими швами у несучих плитах.

3.2. При покритті будівель з металевим профільованим настилом і теплоізоляційним матеріалом з горючих і важко горючих матеріалів має бути здійснене заповнення пустот ребер настилів вогнетривкими матеріалами на відстань 250 мм у місцях примикань настилу до стін, деформаційних швів, стінок ліхтарів, а також з кожного боку коника покрівлі або єндови.

3.3. У місцях примикання покрівель до стін, шахт і інших конструктивних елементів повинні бути виконані викружки, що забезпечують плавність сполучення пересічних площин.

3.4. В стяжках повинні бути виконані температурно-усадочні шви шириною 5-10 мм. При цьому розмір карти з цементно-піщаного розчину не повинен перевищувати 6х6 м, а з асфальтобетону 3х3 м. Шви повинні розташовуватися над торцевими швами несучих плит і температурно-усадкових швів у монолітної теплоізоляції.

3.5. Всі поверхні основи із залізобетону, бетону і стяжки з цементно-піщаного розчину повинні бути ретельно просушені, знепилені, загрунтовані. Для цього застосовують Грунтовку бітумну «Акваізол». Грунтовка наноситься на поверхню за допомогою пензля, валика або методом розпилення. Просушена після нанесення грунтовки основа готова до початку влаштування рулонного килима.

4. Вимоги до ізоляційних шарів.

4.1. Конструкція покрівельного килима залежить від ухилу і типу покриття (див. мал. 1).

У новому покритті або при його реконструкції (при капітальному ремонті з заміною теплоізоляції) покрівельний килим виконують з двох шарів Акваізолу, причому для верхнього шару застосовують матеріал з крупнозернистим посипанням.

На експлуатованих покриттях (дахах-терасах) гідроізоляцію виконують з двох шарів Акваізол, що мають захисну плівку з обох сторін і армуючу основу з поліестеру.

Примітка: допускається влаштування гідроізоляції у один шар на покрівлях, які мають невисокий ступінь відповідальності (мал. 1).

Мал. 1. Загальні конструктивні рішення покрівельного килима.

 

Обов'язкові елементи:

• 1 - несучі елементи (плити покриття, профнастил);
• 3 - пароізоляційний шар;
• 6 - теплоізоляційний шар;
• 8 - вентиляційна (осушувальна) система - повітряний прошарок в поєднанні з продухами і каналами;
• 9 - покрівельний килим;
• 10,11,12 - захисні шари.

Додаткові елементи:

• 2 - вирівнюючий шар;
• 4 - розділяючі шари (шари «ковзання»);
• 5 - похилоутворюючий шар;
• 7 - вирівнювальна стяжка

4.2. При ремонті існуючої (старої) покрівлі без заміни теплоізоляції покрівельний килим виконують з двох шарів Акваізолу і Руберіту. При цьому доцільність збереження теплоізоляції встановлюють при детальному обстеженні захисної частини покриття (при необхідності з відбором проб шарів для визначення їх стану, у т. ч. вологості теплоізоляції).

Примітка: ремонт покрівельного килима може бути виконаний з одного шару Акваізолу і Руберіту з основою зі склополотна або поліефірного полотна у залежності від стану «старої» покрівлі, який визначається у процесі її обстеження.

4.3. При влаштуванні верхнього шару покрівельного килима допускається комбіноване використання матеріалів з армуючої основою як з поліестеру, так і зі склополотна. При цьому матеріал на склополотні використовується тільки на пласких ділянках, що не містять деформаційних швів і виключають можливість зміщення опорної основи.

4.4. При виборі марки матеріалу у залежності від модифікатора бітумного в'яжучого слід враховувати, що діапазон термостабільності СБС-модифікованих матеріалів в порівнянні з АПП-модифікованими зміщений у сторону більш низьких температур. Покрівельні роботи у зимовий період слід виконувати із застосуванням СБС-модифікованих матеріалів. АПП-модифіковані матеріали слід використовувати на покрівлях (ділянках покрівель) з ухилами більше 15%, схильних до підвищеного впливу сонячного випромінювання.

4.5. У місцях перепадів висот покрівель, примикання ізоляційних шарів до парапетів, стін, бортах ліхтарів, у місцях пропуску труб та ін. передбачають додаткові ізоляційні шари з тих же матеріалів, з яких виконують основні ізоляційні шари.

4.6. Кількість шарів і марки матеріалів Акваізол і Руберіт рекомендується застосовувати в ув'язці з вимогами Таблиці 5 п. 7.2.1, пунктів 7.2.3, 7.2.4, 7.2.5 и 7.2.6 ДБН В.2.6.-220:2017 «Покриття будинків і споруд»).

5. Влаштування покрівлі, технологія, організація, конструктивні рішення.

5.1. Підготовчі й перевірочні роботи.

5.1.1. Ознайомитися з документами, що підтверджують належну якість виконання нижчих шарів даху: актами приймання-передачі, актами прихованих робіт.

5.1.2. Перед початком робіт по влаштуванню рулонного килима необхідно перевірити основу по міцності, по товщині, а також геометрії поверхні на дотримання проектних ухилів. У разі, якщо ухил основи виявиться менше проектного, необхідно виправити стяжку, довівши всі позначки до проектних.

5.1.3. Перевірити рівність основи. При наявності на поверхні стяжок раковин, тріщин і нерівностей залатати їх цементно-піщаним розчином М150.

5.1.4. Перевірити вологість основи. Основа вважається вологою, якщо при закриванні ділянки основи поліетиленовою плівкою розміром 1000 х 1000 мм, яка приклеюється до основи за допомогою двостороннього скотча, під плівкою відбувається утворення крапельок конденсату. Укладання плівки здійснюється до обіду, а перевірка на утворення конденсату на наступний ранок.

5.1.5. Перевірити правильність влаштування температурно-усадочних швів в вирівнюючих стяжках.

5.1.6. Температурно-усадочні шви в стягуваннях необхідно перекривати смугами рулонного матеріалу, з армуючої основою з поліестеру, шириною 150-200 мм.

5.1.7. Вертикальні поверхні конструкцій, що виступають над дахом і виконаних з штучних матеріалів (цегли, пінобетонних блоків і т.д.), обштукатурити цементно-піщаним розчином М150 на висоту підйому додаткового гідроізоляційного килима, не менше ніж на 300 мм .

5.1.8. Всі шви в конструкціях з штучних матеріалів повинні бути ретельно зашпаровані цементно-піщаним розчином М150.

5.1.9. У місцях примикання до стін, парапетів, вентиляційних шахт і іншим покрівельним конструкціям виконати нахилені бортики під кутом 45 ° і висотою 100 мм з цементно-піщаного розчину або асфальтобетону. Допускається виготовляти бортики з жорсткого утеплювача на основі мінеральної вати з міцністю на стиск при 10% деформації не менше 60 кПа.

5.1.10. При наявності на поверхні основи під покрівлю цементного молочка, іржі та інших речовин не жирового походження, видалити їх за допомогою абразивної обробки, після чого промити і висушити основу.

5.1.11. Видалити з поверхні основи жирові забруднення. При незначній глибині забруднень їх обробляють абразивним методом, при більшій глибині замаслене місце видаляють і замінюють свіжою бетонною сумішшю або закладають цементно-піщаним розчином.

5.1.12. Очистити основу від пилу, бруду і сміття.

5.1.13. Для забезпечення необхідної адгезії рулонних матеріалів з основою покрівлі всі поверхні основи з цементно-піщаного розчину і бетону обробити ґрунтовкою бітумної «Акваізол».

5.1.14. Грунтовку наносити за допомогою пензлів, щіток або валиків.

5.1.15. Покрівельні матеріали наплавляют після повного висихання поґрунтованої поверхні (на тампоні, доданому до висохлої поверхні, не повинно залишатися слідів грунтовки).

5.1.16. Не допускається виконання робіт з нанесення грунтовки одночасно з роботами по наплавленню покрівельного килима.

5.2. Влаштування ізоляційних шарів.

5.2.1. Влаштування покрівельного килима має виконуватися в такій технологічній послідовності:

• обклеювання воронок внутрішніх водостоків з додатковим шаром;
• обклеювання єндов і карнизних ділянок покрівель додатковим шаром;
• наклеювання шарів основного покрівельного килима;
• обклеювання примикань до вертикальних конструкцій додатковими шарами.

5.2.2. Приклеювання Акваізол здійснюється шляхом розігріву (розплавлення) шару покривної маси пальниками, які працюють на зрідженому газі пропан-бутані або рідкому паливі.

Технологічні прийоми наклейки Акваізол виконують в такій послідовності. На підготовлену основу розкочують 5-7 рулонів в 2 ряди з метою уточнення напрямку і нахлисту. Потім назад скачують в рулони (при значному охолодженні полотнищ в зимовий період обидві операції проводять при легкому підігріванні ручним пальником зовнішньої поверхні рулону).

Потім до основи приклеюють кінець полотна, розігріваючи покривний матеріал і основу ручним пальником. Основне полотно приклеюють при поступовому розкачування рулону, щільно притискаючи його до основи. Одночасно роблять ущільнення нахлисту. Прикатка рулону в місцях нахлисту здійснюється катком.

5.2.3. Для приклеювання полотна покрівельник запалює пальник і оплавляє нижню поверхню скрученого рулону, тримаючи пальник на відстані 10-20 см від рулону. При цьому проплавляти покривний шар необхідно обережно. Зайвий розігрів неприпустимий, так як це може привести до пережигу, розплавлення покривного шару з лицьового боку полотнища.

Слід особливо уважно стежити за синхронністю розплавлення покривного шару і розкачування рулону. Швидкість руху визначається часом, необхідним для початку розплавлення покривного шару рулону, який приклеюється, що оцінюється візуально на початку утворення валика розплавленої мастики.

Не можна допускати витікання мастики з-під рулону більш ніж на 5 мм. Більше витікання свідчить про перегрів матеріалу і втрати якості мастики (згоряння і випаровування легких масел).

Ознакою нормального приклеювання є відсутність почорнінь і бульбашок на верхній стороні наклеюваного полотнища.

5.2.4. При наклеюванні покрівельного килима необхідно дотримуватися наступної величини нахлисту полотнищ залежно від ухилу покрівлі: при ухилі до 5% нахлист полотнищ повинен бути у всіх шарах не менше 100 мм по довжині і ширині полотнищ; при ухилі більше 5% в нижніх шарах не менше 70 мм, а у верхньому шарі не менше 100 мм.

5.2.5. Для розкочування рулону можливе застосування спеціального раскотчика, що має Г-подібну форму з розмірами плечей по 1000 мм, виготовленого з металевої трубки діаметром не більше 15 мм.

Шпиндель цього пристрою закріплюють навколо центрального отвору рулону і надягають рогач на цапфи шпинделя.

5.2.6. Воронки внутрішніх водостоків повинні бути встановлені згідно з проектом в понижених місцях з кріпленням їх до конструкцій будівлі.

У місцях пропуску через покрівлю воронок внутрішнього водостоку шари основного і додаткового покрівельного килиму повинні заходити в водоприймальну чашу, притискний фланець якої притягують до чаші воронки гайками, а чашу воронки кріплять до плит покриття затискними хомутами з ущільненням з гуми (мал. 2).

Мал. 2. Установка водоприймальної воронки.

 

• 1 – збірна залізобетонна плита покриття;
• 2 – пароізоляція (за розрахунком);
• 3 – теплоізоляція;
• 4 – вирівнювальна стяжка;
• 5 – основний покрівельний килим;
• 6 – додатковий шар покрівельного килима;
• 7 – крупнозернисте посипання верхнього шару наплавного рулонного матеріалу;
• 8 – ковпак водоприймальної воронки;
• 9 – легкий бетон вирівнюючого шару єндови;
• 10 – водоприймальна чаша;
• 11 – ущільнювач.

5.2.7. Оброблення воронок внутрішніх водостоків необхідно починати після очищення основи воронок від сміття і пилу і, при необхідності, просушування.

5.2.8. Склосітку для обклеювання воронок заздалегідь заготовляють у вигляді косинок 1х1м. Наклавши підготовлене полотно на воронку покрівельник в центрі над воронкою робить хрестоподібний надріз, потім приклеює косинку на водоприймальну чашу бітумно-полімерної мастикою «Акваізол».

5.2.9. Єндову в покрівлях з ухилом 2,5% і більше обклеюють двома додатковими шарами. Наклейка додаткових шарів проводиться в напрямку від воронки до водорозділу окремими полотнищами без посипання, які повинні бути заведені на поверхню ската на 750 мм (від лінії перегину). Поверхня полотнища спочатку насухо приміряють за місцем, потім одну половину полотнища відгинають уздовж поздовжньої осі єндови і за допомогою пальника щільно приклеюють до основи. Слідом за першою половиною полотнища таким же чином роблять наклейку другої половини (мал. 3).

Коник покрівлі (при ухилі > 3%) підсилюють двома додатковими шарами покрівельного матеріалу на ширину 150-250 мм з кожного боку (мал. 4) від поздовжньої осі коника.

5.2.10. Карнизні ділянки покрівлі при зовнішньому водовідведенні підсилюють одним шаром Акваізол шириною 400 мм.

5.2.11. У місцях перепадів висот покрівель, в місцях примикань покрівельних шарів до вертикальних поверхнях (парапетів, бортах ліхтарів, в місцях пропуску труб та ін.) передбачають два додаткових шару з тих же матеріалів, з яких виконують основні покрівельні шари. При наклейці основного килиму при підході до вертикальних поверхонь всі основні шари укладають на похилі бортики до вертикальної поверхні. При цьому, якщо верхній шар виконується з матеріалу з посипанням, то при наклейці матеріал з посипанням не доводиться до вертикальної поверхні на 250 мм і до нього приклеюється матеріал без посипання.

5.2.12. У місць примикання до вертикальних поверхонь покрівельні рулонні матеріали наклеюють полотнищами довжиною 2 ... 2,5 м. Наклейку полотнищ з Акваізол або Руберіта на вертикальні поверхні роблять знизу вгору.

Верхні краї додаткових покрівельних шарів повинні бути закріплені. Одночасно кріплять фартухи з оцинкованої сталі для захисту цих шарів від механічних пошкоджень і атмосферних впливів на покрівлю.

5.2.13. У місцях примикання покрівлі до парапетів заввишки до 450 мм шари додаткового килиму заводять на верхню межу парапету, потім примикання облаштовують оцинкованою покрівельною сталлю, яку закріплюють за допомогою костилів. При зниженому розташуванні парапетних стінових панелей (при висоті парапету не більше 200 мм) нахильний перехідний бортик влаштовують з бетону до верху панелей (мал. 5б).

При влаштуванні покрівлі з підвищеним розташуванням верхньої частини парапетних панелей (понад 450 мм) захисний фартух з покрівельним килимом закріплюють пристрілкою дюбелями, а обробку верхньої частини парапету виконують з покрівельної сталі, що закріплюється костилями або з парапетних плиток, шви між якими герметизують (мал. 5а).

Мал. 5. Влаштування примикання покрівлі до парапету.

5.2.14. Розкладка і розкрій полотнищ Акваізолу при влаштуванні основного і додаткового покрівельного килима в кутку парапету і на поверхні зовнішнього кута (мал. 6-8).

Мал. 6. Розкладка і розкрій матеріалу при влаштуванні додаткового килима в кутку парапету.

 

• 1 – парапет;
• 2 – основний покрівельний килим;
• 3 – перехідний нахильний бортик;
• 4 – нижній шар додаткового килима;
• 5 – верхній шар додаткового килима з посипанням.

Мал. 7. Розкладка і розкрій матеріалів Акваізол і Руберіт (а - нижнього шару, б - верхнього) при влаштуванні основного покрівельного килима в кутку парапету.

 

• 1 – парапет;
• 2 – нижній шар килима;
• 3 – нахлист полотнищ нижнього шару;
• 4 – наклонний перехідний бортик;
• 5 – верхній шар килима з крупнозернистим посипанням;
• 6 – нахлист полотнищ верхнього шару.

Мал. 8. Розкладка і розкрій Акваізола і Руберіта при влаштуванні покрівельного килима (а, б - основного шару; в, г - додаткового) на поверхні зовнішнього кута.

 

• 1 - стіна (вент. шахти);
• 2 - нижній шар основного килима;
• 3 - верхній шар килима з крупнозернистим посипанням;
• 4 - нахильний перехідний бортик;
• 5 - основний покрівельний килим;
• 6 - нижній шар додаткового килима;
• 7 - верхній шар з крупнозернистим посипанням додаткового килима

5.2.15. У примиканнях покрівлі до обштукатуреної і поґрунтованої поверхні з кам'яної (цегляної) кладки покрівельний килим заводять в штрабу, захисний фартух з оцинкованої сталі закріплюють дерев'яними рейками і прибивають оцинкованими цвяхами до закладних рейках. Місце кріплення фартуха захищають герметизуючої мастикою.

У примиканнях покрівлі до бетонних (погрунтуванмх) поверхонь покрівельний килим з захисним фартухом закріплюють методом пристрілки металевої планки розміром 2х40 мм дюбелями, відстань між якими становить 600 мм. Окремі заготовки при влаштуванні захисних фартухів з'єднують між собою одинарним лежачим фальцем.

Нижній край захисних фартухів заводять на похилі перехідні бортики, а верхній край захисного фартуха відгинають на притискну планку; шов між планкою і бетонною поверхнею закладають герметизуючої мастикою.

5.2.15. Місця пропуску через покрівлю труб виконують із застосуванням сталевих патрубків з фланцем (або з/б) і герметизацією покрівлі в цьому місці (мал. 9).

Мал. 9. Влаштування місця пропуску труб через покрівлю.

 

• 1 - збірна залізобетонна плита перекриття;
• 2 - пароізоляція;
• 3 - теплоізоляція;
• 4 - вирівнювальна стяжка;
• 5 - основний покрівельний килим (див. Таблицю 4);
• 6 - крупнозернисте посипання верхнього шару покрівельного килима;
• 7 - рамка з кутника;
• 8 - зонт;
• 9 - хомут;
• 10 - труба;
• 11 - патрубок з фланцем;
• 12 - привантажувач з гравію;
• 13 - запобіжний (фільтруючий) шар з синтетичного полотна;
• 14 - точкова приклейка теплоізоляції;
• 15 - грунтовка;
• 16 - легкий бетон;
• 17 - нетвердіючий герметик.

Місця пропуску анкерів також підсилюють нетвердіючим герметиком. Для цього встановлюють рамку з кутників (яка обмежує розтікання мастики), а простір між рамкою і патрубком або анкером заповнюють мастикою (мал. 10).

Види рекомендованих герметиків і їх властивості приведені в Таблиці 1.

Труба при нагріванні і охолодженні повинна ковзати всередині патрубка з фланцем. Місця пропуску патрубків підсилюють герметизуючої мастикою, що заливається в спеціальну металеву рамку.

Мал. 10. Влаштування місця пропуску анкерів через покрівлю.

 

• 1 - збірна залізобетонна плита перекриття;
• 2 - пароізоляція;
• 3 - теплоізоляція;
• 4 - вирівнювальна стяжка;
• 5 - основний покрівельний килим (див. Таблицю 4);
• 6 - крупнозернисте посипання верхнього шару матеріалу;
• 7 - рамка з кутника;
• 8 - нетвердіючий герметик;
• 9 - анкер.

5.2.17. В деформаційних швах (мал.11) металеві компенсатори виконують пароізолюючу і несучу функції. На компенсатор наклеюють еластичний утеплювач з мінеральної вати і на нього укладають викружку з оцинкованої сталі, кромки якої впираються на основу під покрівлю, потім на викружку укладають насухо шар рулонного матеріалу посипанням вниз і потім виконують інші шари покрівлі.

Мал. 11. Влаштування деформаційного шва покрівлі.

 

• 1 - збірна залізобетонна плита перекриття;
• 2 - пароізоляція;
• 3 - теплоізоляція;
• 4 - вирівнювальна стяжка;
• 5 - основний покрівельний килим (див. Таблицю 4);
• 6 - матеріал, покладений насухо;
• 7 - склотканина;
• 8 - оцинкована покрівельна сталь;
• 9 - компенсатор;
• 10 - утеплювач (мінеральна вата);
• 11 - бортик з легкого бетону

5.2.18. У покрівлях, де проектується укладання покрівельного килима без приклеювання до основи, необхідно покрівельний килим закріпити механічним способом (мал.12).

Мал. 12. Укладання покрівельного килима без приклеювання до основи, механічним способом.

 

• 1 - перехідний нахильний бортик;
• 2 - лінія водорозділу;
• 3 - основа під покрівлю;
• 4 - нижній шар покрівлі;
• 5 - шайби з дюбелями;
• 6 - наклейка швів в місцях нахлисту;
• 7 - верхній шар покрівельного килима.

На підготовлену основу під покрівельний килим (при даному рішенні основа не покривається ґрунтовкою) розгортають рулон уздовж лінії водорозділу і закріплюють його шурупами, які угвинчуються в дюбеля. Під головку шурупів підкладають шайби. Полотнище уздовж лінії водорозділу закріплюють шурупами з обох сторін. Потім розкочують другий рулон, приміряють до першого так, щоб забезпечити рівномірний нахлист кромки другого рулону на перший не менше 100 мм, газовим пальником методом підплавлення приклеюють крайку другого до кромки з шурупами першого.

Після цього дюбелями, шурупами з шайбами закріплюється вільна кромка другого полотнища. Верхній (другий) шар матеріалу приклеюють суцільно таким чином, щоб він перекривав поздовжні і поперечні шви нижчого шару.

5.2.19. Роботу із влаштування покрівлі з Акваізолу і Руберіту виконує бригада покрівельників, що складається з 4-х осіб.

Для розрахунку трудовитрат і витрат матеріалів слід користуватися даними п. 5.4.

Всі наведені дані носять довідковий характер.

5.2.20. Подачу матеріалів до місця виробництва робіт виробляють з використанням будівельно-монтажних кранів, підйомників або інших механізмів (дахових кранів).

Розвозка матеріалу проводиться за допомогою візка.

5.3. Відновлення пошкодженого покрівельного килиму.

5.3.1. Ремонт існуючого покрівельного покриття:

- існуюче покрівельне покриття очищають від залишків зруйнованих шарів, пилу та інших забруднень;

- місця механічних пошкоджень і тріщини зашпакльовуються бітумною мастикою або заварюються газовим пальником;

- здуття на покрівельному покритті хрестоподібно розрізаються покрівельним ножем і відгинаються в сторони, після чого розкриті поверхні покрівельного покриття ретельно очищаються і просушуються, потім відігнуті частини покрівлі наклеюються бітумною мастикою на колишнє місце;

- ремонт пошкоджених ділянок покрівельного покриття може проводитися вогневим методом прогріву існуючих шарів руберойду і заварювання дефектів, при наявності в зовнішньому шарі покрівельного килима не менше 2 кг / кв. м бітумного в'яжучого, для цього пошкоджене місце прогрівають по периметру, а після розплавлення бітумного в'яжучого, шар матеріалу пригладжують лопаткою до місця пошкодження, поступово заповнюючи пошкоджене місце розплавленої масою.

5.3.2. Сушка основи:

- для можливості виходу вологи з-під існуючого покрівельного покриття рекомендується пробивати в покрівельному килимі 4-6 отворів на 1 кв. м до самої основи покрівлі;

5.3.3. Сушка утеплювача:

- при наявності вологи в утеплювачі, покрівельні вентилятори (флюгарки) встановлюються прямо на основу, що забезпечує провітрювання шару утеплювача, для цього слід вирізати отвори в існуючому покрівельному покритті і утеплювачі діаметром трохи більшим діаметра вхідного отвору флюгарки;

5.3.4. Грунтування існуючого покрівельного покриття:

- на суху, чисту і відремонтовану основу за допомогою щітки або валика наноситься тонкий шар бітумної грунтовки, це необхідно для поліпшення адгезії нового покриття до існуючого покрівельного покриття;

Витрата матеріалу: близько 0,2 - 0,6 кг на 1 кв. м покрівлі.

5.3.5. Влаштування вентильованого шару:

- на висохлу після грунтування основу укладається перфорований руберойд, призначений для вирівнювання тисків та запобігання виникненню здуття під новим покрівельним покриттям. Укладання перфорованого руберойду проводиться без приклеювання, з нахлистом 2-3 см;

- перфорований руберойд укладають відступаючи від країв і виступаючих елементів покрівлі на відстань 50 см;

- перфорований руберойд не вкладається в жолобах;

5.3.6. Установка покрівельних вентиляторів (флюгарок):

- вентилятори покрівлі встановлюють на шар з перфорованого руберойду;

- вентилятори покрівлі встановлюються на вищих точках покрівлі, з розрахунку 1 шт. на 40-60 кв. м поверхні покрівлі (див. мал.13);

Мал. 13. Установка покрівельного вентилятора.

• 1 - збірна залізобетонна плита перекриття;
• 2 - пароізоляція;
• 3 - теплоізоляція;
• 4 - вирівнювальна стяжка;
• 5 - підкладковий шар;
• 6 - верхній шар матеріалу з посипанням;
• 7 - герметизуюча мастика;
• 8 - покрівельний вентилятор

- вентилятори покрівлі не слід встановлювати біля стічних жолобів і країв покрівлі;

- покрівельне покриття ретельно нагрівається і притискається до «коміра» вентилятора, місце з'єднання покрівельного матеріалу з вентилятором можна додатково ущільнити використовуючи розігріту бітумну масу зняту з обрізків покрівельного матеріалу;

5.3.7. Влаштування верхнього шару покрівельного покриття:

- для влаштування верхнього шару покрівельного покриття слід застосовувати Акваізол і Руберіт, з армуючої основою з поліестеру або склополотна, які мають верхнє захисне покриття з крупнозернистим базальтовим або сланцевим посипанням.